Справа № 627/219/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Каліберди В.А.,

з участю секретаря – В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради, Краснокутського району Харківської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12 березня 2018 року звернулася до суду з позовною заявою про визнання права власності на квартиру житлова площа 30,10 кв. м. в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї мами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 20 липня 1994 року помер її батько ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області серія 1-ВЛ №597065 від 11 серпня 2017 року.

01 грудня 2003 року померла мама позивачки ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області серія 1-ВЛ №348993 від 20 березня 2012 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на майно, що складається з квартири загальною площею 43,20 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За життя 13 серпня 1996 року ОСОБА_3 був складений заповіт, згідно якого вона все своє майно заповіла позивачу.

На даний час позивач виявила намір успадкувати майно, яке залишилось після смерті матері ОСОБА_3, оскільки вона являється спадкоємцем за заповітом.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину позивач звернулася до Краснокутської нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, а тому прийняти спадщину в нотаріальному порядку позивач не має можливості.

Позивач має намір успадкувати належне їй майно, оскільки являється спадкоємцем за заповітом, в зв’язку з чим за захистом та визнанням своїх законних прав та інтересів звернулася до суду з позовом та просить: визнати за нею право приватної власності на квартиру загальною площею 43,20 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання представник позивача не з’явився, однак надав суду заяву про підтримання позовних вимог ОСОБА_1 та про слухання справи у їх відсутність.

Представник відповідача – Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області в судове засідання не з’явився, однак надав суду заяву про слухання справи у відсутність представника та проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчому судового засідання.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Матеріалами справи встановлено, що 20 липня 1994 року помер батько позивачки ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області серія 1-ВЛ №597065 від 11 серпня 2017 року.

01 грудня 2003 року померла мама позивачки ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Краснокутським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області серія 1-ВЛ №348993 від 20 березня 2012 року.

Проживаючи з батьком до часу його смерті, мама фактично прийнявши його спадщину, 13 серпня 1996 р. склала на позивачку заповіт, яким все своє майно де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося і належало їй на день смерті, заповідала позивачу. На день смерті заповідача заповіт не відмінявсь та не скасовувався, про що свідчить відмітка в заповіті.

В матеріалах справи міститься довідка видана Краснокутським бюро технічної інвентаризації №507 про те, що за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано спільну сумісну власність за адресою смт. Краснокутськ, вулиця Першотравнева №1, кв. 9 (реєстраційна книга 27 номер запису 2967), тобто підтверджується володіння батьками позивачки вище вказаним нерухомим майном.

Позивач після смерті своєї матері з приводу оформлення спадщини на житловий будинок та на квартиру зверталася до Краснокутської державної нотаріальної контори, та деяку частину спадкового майна, а саме 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по вул. Шевченка (колишня Куйбишева) № 32 смт. Краснокутськ, Харківської області, успадкувала і 15.08.2017р. в Краснокутській державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво на спадщину за заповітом, а що стосується іншого нерухомого майна квартири АДРЕСА_2, то позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності, в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу та в Краснокутській державній нотаріальній конторі була вручена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.02.2018р. за №110/02-31.

Також, як вбачається із матеріалів справи для відновлення втраченого документу позивачка в досудовому порядку зверталася до Краснокутської селищної ради, Краснокутської районної державної адміністрації, але відновити його, чи отримати його дублікат, їй не вдалося. В листі Краснокутської РДА від 15.02.2018р. позивачці роз’яснено, що згідно чинного законодавства України, видача дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно не передбачена, а також те, що для подальшої реєстрації правоустановлюючого документу в реєстрі речового права необхідно дати оголошення в засобах масової інформації про його втрату, що і було позивачкою зроблено, надавши відповідне оголошення в газету «Промінь» за 17.02.2018р.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Матеріали цивільної справи містять постанову державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори від 08.02.2018 року № 110/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Причиною відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність правоустановлюючого документу, який належав спадкодавцю.

Згідно п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Зазначене підтверджує ту обставину, що позивачка не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 25 та 346 ЦК України право власності на нерухоме майно не може бути зареєстровано за особою, яка померла, оскільки зі смертю особи її право та дієздатність припиняється.

Відповідно до роз’яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

За ст.6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

          Право ОСОБА_1 на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті  її матері є невизнаним, державний нотаріус відмовив у видачі   свідоцтва про право на спадщину за законом, що надало позивачу, в порядку ст.4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх  прав.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ОСОБА_4 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої матері позивачки ОСОБА_3.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

          Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

            Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом Українивід 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Також суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо поновлення їй строку на звернення до суду з позовною заявою, оскільки суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з позовною заявою пропущено з поважних причин.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивачка надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець після смерті заповідача своєї матері – ОСОБА_3, має законне право на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223 ЦК України, ст.ст. 200, 259, 265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити строк ОСОБА_1 для звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті своєї матері.

Позов ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради, Краснокутського району Харківської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру загальною площею 43,20 кв.м. АДРЕСА_4 в смт. Краснокутськ, Краснокутського району Харківської області після смерті матері ОСОБА_3, померлої 01 грудня 2003 року, в цілому.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до  апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з  дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, Ізваїль, ідентифікаційний код: НОМЕР_1).

Краснокутська селищна рада Харківської області (місцезнаходження: вул. Миру №127, смт. Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04397359).

СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА