Справа № 640/4928/15-ц

н/п 2-зз/640/29/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі :

Головуючого - судді Нев’ядомського Д.В

При секретарі –          Хомінської Т.В.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду заяву відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 31 березня 2015 року у цивільній справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за договором позики, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1  звернулась до Київського районного суду  м. Харкова з заявою, в якій просить скасувати вжиті ухвалою Київського районного суду від 31 березня 2015 року заходи забезпечення позову, мотивуючи тим, що 31.01.2015р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Мохамедом був укладений договір позики, за яким ОСОБА_1 прийняла від .ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 031 680,00 грн., які вона зобов’язалась повернути у строк до 01.02.2016р. Для забезпечення виконання своїх зобов’язань за договором позики, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 31.01.2015р., за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку ОСОБА_3 нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-4, 10 у нежитловій будівлі літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Куйбишева, 19; нежитлові приміщення першого поверху № 7, 8 у нежитловій будівлі літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Куйбишева, 19.

09.02.2018р. ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 заяву (вимогу) про повернення суми боргу та попередження про задоволення вимог іпотекодержателя, у разі неповернення боргу. ОСОБА_1 зазначає, що на сьогоднішній день вона не має можливості виконувати умови договору позики та повернути борг.

Керуючись п. 8 укладеного договору іпотеки, ОСОБА_1 надала свою згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Проте, нотаріус ОСОБА_4 повідомив сторонам договору іпотеки про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки через наявність заборони, накладеної на підставі вказаної вище ухвали суду.

Відповідач зазначає, що у зв’язку з тим, що рішенням Київського районного суду м.Харкова від 28.05.2015р. по справі № 640/4928/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 були задоволені, - на майно відповідачки може бути звернено стягнення, в порядку, встановленому ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Але відповідач просить суд звернути увагу на те, що зазначене право на звернення стягнення на майно виникло вже після реєстрації іпотеки.

Позивач в судове засідання не з»явився, повідомлений своєчасно та належним чином про дату та час судового засідання.

Відповідач (заявник) в судове засідання не з»явився, повідомлений своєчасно та належним чином про дату та час судового засідання.

Суд дослідивши матеріали справ, дійшов до наступного висновку.

  В провадженні Київського районного суду м.Харкова перебула цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за договором позики.

    Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 31 березня 2015 року накладено заборону на відчуження нерухомого майна відповідача, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1/34 право власності за яким зареєстровано на ім’я ОСОБА_1. Накладено заборону на відчуження нерухомого майна відповідача, а саме: не житлові приміщення першого поверху №1-:-4, 10 у нежитловій будівлі літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Куйбишева, 19 право власності за яким зареєстровано на ім’я ОСОБА_1;

Накладено заборону на відчуження нерухомого майна відповідача, а саме: нежитлові приміщення першого поверху №7, 8 у нежитловій будівлі літ. «Д-1», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Куйбишева, 19 право власності за яким зареєстровано на ім’я ОСОБА_1.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

   Як вбачається з матеріалів цивільної справи боргові зобов»язання виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, докази про виконання рішення суду в матеріалах справи відсутні.

Договір позики та іпотеки укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , жодним чином не стосується цивільної  справи в рамках якої були вжиті заходи забезпечення позову ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 31 березня 2015 року .

В звязку з цим, суд приходить до висновку, що клопотання не обгрунтоване та не підлягає задоволенню.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158,258-260 ЦПК України, суд    

у х в а л и в:

У задоволонні заяви відповідача ОСОБА_1 про скасування заходів  забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 31 березня 2015 року у цивільній справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та відсотків за договором позики – відмовити.

   Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

    Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя                                             Д.В Нев»ядомський