ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 року Справа № 2а-5391/09/0870
15 год. 10 хв. м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуша С.М.
при секретарі Гончаренко А.І.
за участю представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Техно-Плюс»
до: Запорізької митниці
про: визнання дій незаконними та картки відмови нечинною
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Техно - Плюс» звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці про визнання дій незаконними та картки відмови нечинною, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним. Відповідно до умов контракту №ТІТ-01-2007 від 03.09.2007 року між TECHSOFT INDUSTRIES LIMITED та Приватним підприємством „Техно-плюс» на митну територію України на адресу позивача надійшов товар, а саме: холодильники-морозильники побутові компресійні з двома роздільними зовнішніми дверима двохкамерні, одно компресорні, клас енергозбереження А, торгова марка LG Electronics GR-392 (339 л ) (GR-B392YLC -15шт., GR-B392 YVC - 15 шт., GR – M392 YLQ – 12 шт., GR – M392YVQ – 12 шт.) та GR – 352 (281л) (GR – B352YVC – 19 шт.), виробник LQ Electronics Inc., країна виробник Індонезія. Зазначений товар був пред'явлений позивачем для митного оформлення за вантажно-митною декларацією №112000003/8/008109 від 10.09.2008 року. Рішенням про визначення країни походження товару № 003/72 від 11.09.2008 року Запорізька митниця прийшла до висновку, що наданий до митного оформлення Сертифікат форми В не свідчить, що зазначені товари походять з відповідної країни, з посиланням на Закон України № 227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст. 282, 283 Митного Кодексу України, та видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, та митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112000003/2008/000291. Позивач просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112000003/2008/000291 від 11.09.2009. Крім того, просить поновити пропущений строк звернення до суду, який позивач пропустив, намагаючись вирішити дане питання шляхом переговорів з метою підтвердження відомостей про заявлену країну походження.
Відповідачем подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що 10.09.2008 р. ПП «Техно-Люкс» заявлена та прийнята до митного оформлення ВМД № 112000003/8/008109 на товари з описом у графі 31 «холодильники-морозильники побутові компресійні із двома роздільними зовнішніми дверима двохкамерні, однокомпресорні (LG Electronics Inc.)». Позивачем був поданий до митного оформлення товар і документ, який підтверджував, на думку позивача, країну походження даного товару - сертифікат про походження товару № 11114/ЖВ/2008 від 06.08.2008. За результатами перевірки документів, що надані для підтвердження країни походження заявленого товару було встановлено, що сертифікат про походження товару № 11114/ЖВ/2008 від 06.08.2008 не свідчить про країну походження даного товару, даний документ свідчить лише про країну виготовлення даного товару, якою є країна - Індонезія. З урахуванням вищевикладеного, митницею було відмовлено в митному оформленні даного товару. Таким чином, складені рішення про визначення країни походження товару від 11.09.08 № 003/72 та картка відмови в митному оформленні є такими, що винесені у відповідності до норм чинного законодавства, у зв’язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Крім того, заперечує проти поновлення строку звернення до суду, не вважає його пропущеним з поважних причин.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та дала пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити та дали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.
Вислухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 вересня 2007 року між позивачем та фірмою «TECHSOFT INDUSTRIES LIMITED» було укладено зовнішньоекономічний контракт № ТІТ-01-2007 на поставку товару згідно з номенклатурою, кількістю та цінами, вказаних в інвойсах відповідно до специфікації.
10.09.2008 р. ПП «Техно-Люкс» заявлена та прийнята до митного оформлення ВМД № 112000003/8/008109 на товари з описом у графі 31 «холодильники-морозильники побутові компресійні з двома роздільними зовнішніми дверима двохкамерні, одно компресорні, клас енергозбереження А, торгова марка LG Electronics GR-392 (339 л ) (GR-B392YLC -15шт., GR-B392 YVC - 15 шт., GR – M392 YLQ – 12 шт., GR – M392YVQ – 12 шт.), виробник LQ Electronics Inc.» та заявленням декларантом у графі 33 коду УКТЗЕД НОМЕР_1.
Вантаж був заявлений до митного оформлення на митному посту Запорізької митниці.
Позивачем був поданий до митного оформлення товар і документ, який підтверджував, на думку позивача, країну походження даного товару, - сертифікат про походження товару № 11114/ЖВ/2008 від 06.08.2008.
Запорізькою митницею прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, що було оформлено карткою відмови № 112000003/2008/000291 від 11.09.2008. В картці вказано, що митна декларація не може бути прийнята з таких причин: порушення вимог ст. 282, 283 Митного кодексу України. Сертифікат про походження товару, який повинен надаватися обов’язково відповідно до ст. 282 Митного кодексу України, не містить письмову заяву експортера про країну походження. В картці відмови вказані вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення: надання належним чином оформленого сертифікату про походження товару з декларуванням країни походження у відповідності до вимог.
За результатами перевірки документів, що надані для підтвердження країни походження заявленого товару було встановлено, що сертифікат про походження товару № 11114/ЖВ/2008 від 06.08.08 не свідчить про країну походження даного товару. З доданого перекладу на російській мові від 10.09.2008 року, який подавався позивачем при митному оформленні, вбачається, що даний документ свідчить лише про країну виготовлення даного товару, а саме: Індонезію.
Відповідно до ч.5 Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року за №1864, «у разі коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, с розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант мас право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження с відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, вивантажувальних специфікаціях, сертифікатах відповідності, митній декларації країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах технічній документації, та інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження відомостей про країну походження товару.
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, відразу після відмови в прийнятті митної декларації ПП «Техно-плюс» було зроблено запит до виробника товару стосовно Сертифікату походження товарів.
В поясненні № 96/ Ditfas.5.3/ІХ/2008 від 23.09.2008 року Департаменту Пердаганган Республіки Індонезії щодо країни виробництва товару з Індонезії, на російській мові зазначено, що «данный сертификат происхождения является одним из документов, которые должны быть представлены экспортером для объявления товаров сделанными, произведенными и обработанными в Индонезии».
Запорізькою митницею у прийнятті митної декларації, та митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, знову було відмовлено, посилаючись на вже прийняте рішення.
Суд вважає, що дії Відповідача при видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112000003/2008/000291 є такими, що відповідають чинному законодавству з наступних підстав.
Згідно з ст. 276 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Відповідно до ч.1 статті 277 Митного кодексу України визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 277 Митного кодексу України, Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Положеннями п.2 ст. 282 Митного кодексу України встановлена вимога обов'язкового подання сертифікату про походження товару у визначених випадках, а саме: на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюються кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» 22.12.1998р. № 330 - XIV (із змінами та доповненнями), Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято Рішення «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну побутової холодильної та морозильної техніки походженням з Китайської Народної Республіки та Турецької Республіки» від 04.02.2008 № АД-171/2008/143-46, яким до цих товарів запроваджені антидемпінгові заходи, а саме встановлені: антидемпінгове мито в залежності від країни походження товарів.
Відповідно до ст. 277 Митного кодексу країною походження вважається країна, в якій товар був повністю вироблений, у випадках, передбачених ст. 278 Митного кодексу, або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених ст. 279 Митного кодексу України.
Згідно з ст. 279 Митного кодексу України, у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки, а саме: країною походження товару вважається країна, в якій було здійснено повне виготовлення товару або останні операції з його переробки, достатні для того, щоб товар одержав основні характерні риси.
Розділом II Спеціального додатку К «Міжнародної Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур», укладеної 18 травня 1973 р. у Кіото, до якої Україна приєдналась 05.10.2006 згідно з Законом України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», встановлено визначення документів, які підтверджують походження товарів. Згідно з ними «свідоцтво про походження товарів - спеціальний бланк з описом товарів, в якому державна організація або орган, уповноважені на видачу зазначеного бланка, однозначно засвідчують, що товари, на які оформлене зазначене свідоцтво, мають місце походження у визначеній країні».
Статтею 283 Митного кодексу України зазначено, що сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити: письмову заяву експортера (постачальника чи виробника) про країну походження товару; письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності. Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.
Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни.
Судом встановлено, що в наданому позивачем до митного оформлення сертифікаті форми В № 11114/JKB/2008 у графі 10 зазначена тільки країна виробник, і відсутні відомості щодо країни походження зазначених товарів. Дана інформація про країну виробництва не є свідоцтвом про країну походження товарів.
Відповідно до ст. 283 Митного кодексу України, у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.
Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.
Керуючись положеннями статті 283 Митного кодексу України, листом від 29.09.2008 за № 07-01-10-18/5400, Запорізька митниця звернулась до Держмитслужби України з проханням направити до уповноваженого органу запит про перевірку вищевказаного сертифікату про походження товару.
16.12.2008 листом за № 07-01-10-18/6717-ЕП Запорізька митниця знову звернулась до Держмитслужби України з викладенням обставин митного оформлення вищевказаного товару та з проханням дати роз'яснення: з яких умов, у частині визначення країни походження товарів, товар може бути оформлений для вільного використання на митній території України.
Листом від 22.12.2008 № 14/151 Держмитслужби України Запорізьку митницю інформовано про направлення до Міністерства торгівлі Республіки Індонезія копії вищезгаданого сертифікату про походження товару з метою його перевірки на автентичність та правильність.
Як пояснив представник відповідача, до теперішнього часу відповіді на зазначений запит Запорізька митниця не отримала.
Посилання позивача на лист № 96/Ditfas.5.3/ІХ/2008 від 23.09.2008 року Департаменту Пердаганган Республіки Індонезії щодо країни виробництва товару з Індонезії, переведений з англійської на українську мову 23.09.2009 року, з якого вбачається, «що країною походження, виробництва та обробки товарів є Індонезія», доданий до позовної заяви, суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.
По-перше, даний лист не подавався при подачі товару для митного оформлення, а його переклад був здійснений лише 23.09.2009 безпосередньо перед звернення позивача до суду, по-друге, даний лист засвідчений органом, який не є органом, що видав та засвідчив сертифікат про походження товару.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 17 КАС України також визначає компетенцію адміністративних судів, зокрема щодо, спрів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України суб’єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що митницею правомірно було відмовлено в митному оформленні даного товару, тобто складені рішення про визначення країни походження товару від 11.09.2008 № 003/72 та картка відмови в митному оформленні є такими, що винесені у відповідності до норм чинного законодавства, у зв’язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, тому позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М. Каракуша
Постанову виготовлено в повному обсязі 10 листопада 2009 року.