Справа № 2-176/10

Провадження № 2-176/10

18.05.2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Федосенко В.В.

при секретарі - Прядко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 національного торгово-економічного університету та ОСОБА_3 про визнання наказу необгрунтованим та не дійсним, про визнання дій протиправними, про визнання штатних розкладів такими, що не відповідають дійсності, та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_4 М ЛО. звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 національного торгово-економічного університету та ОСОБА_3 про визнання наказу необгрунтованим та не дійсним, про визнання дій протиправними, про визнання штатних розкладів такими, що не відповідають дійсності, та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, шо відповідач є правонаступником Харківського бізнес котеджу, адміністрація якого 1 листопада 2004 року видала наказ № 698-0 «Про скорочення бюджетних ставок», цей наказ безпосередньо стосується позивача, оскільки на підставі вкачаною наказу - 2 листопада 2004 року Наказом № 700-0 ОСОБА_4 М ЛО була звільнена з робото за скороченням штату.

і Іозивач вважає, шо при виданні наказу № 698-0 «Про скорочення бюджетних ставок» від І листопада 2004 рок було порушено законодавство, а саме було скорочено не ІСНУЮЧОЇ бюджетної ставки «двірника гуртожитку», оскільки у штатному розкладі вказана посада «двірник», а не «двірник гуртожит ку», крім цього в оспорю ванному наказі не міститься обгрунтування (підстави) необхідності скорочення ставок, крім цього в наказі зазначено про недостатнє фінансування, але це твердження не відповідає дійсності, також неп наказ не був завірений належним чином, а саме відсутня печатка.

На підставі вказаного позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними, визнати наказ № 698-0 «Про скорочення бюджетних ставок» від 1 листопада 2004 року недійсним.

Лакож позивач ОСОБА_4 посилається на те, що штатний розклад за січень 2005 року не відповідає наказу Мі 698-0 «Про скорочення бюджетних ставок» від І листопада 2004 року, а саме кількість лаборантів не змінилась, та кількість робітників також не

змінилась.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та штатні розклади за 2004-2005 роки, такими, що містять невідповідні дані стосовно штатних одиниць у розділі «Робітники».

Також позивач просить зобов’язати відповідача відшкодувати їй моральну шкоду у

розмірі 6 000 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги ат просила їх задовольнити.

І Іредставник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити Лотопькій МЛО. у задоволенні позову, посилаючись нате, що позов с надуманим та не

обгрунтованим, оскільки судом вже розглядалась справа за позовом ОСОБА_4 про поновлення на роботі і суд залишив позов ОСОБА_4 без задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з’явилась, просила розглядати справу за її відсутності, про що надала суду письмову заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного. Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що І листопада 2004 року ректором Харківського бізнес-коледжу був виданий Наказ № 698-0 по особовому складу «Про скорочення бюджетних ставок» згідно з якого була скорочена одна бюджетна ставка двірника гуртожитку (а с.44).

Також, як видно з матеріалів справи, 2 листопада 2004 року ректором Харківського бізнес-коледжу був виданий Наказ № 700-0 по особовому складу, згідно з якого з З січня 2005 року був скорочений двірник гуртожитку по вулиці Клочківській, 202

ОСОБА_4 (а.с.44).

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 національний торгово-економічного університет є правонаступником Харківського бізнес-коледжу, ця обставина визнана сторонами, а тому у відповідності до ч. 1 ст.61 ЦПК України - не підлягає доказуванню.

і а ким чином, суд приходить до висновку про те, що між сторонами по цій справі виникли

правовідносини стосовно звільнення позивача з роботи.

Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_4 4 січня 2005 року була звільнена з роботи на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України.

У відповідності до П.1) чЛ ст. 40 К’ЗпІІ України - трудовий договір, укладений на певизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

Судом встановлено, що Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2007 року ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні позову про визнання наказу № 02-0 від 4 січня 2005 року виданого ректором Харківського бізнес-коледжу про звільнення ОСОБА_4 за ст.40 п. і К »пі 1 України недійсним, зобов’язання ОСОБА_2 національного торгово- економічного університету поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді дворової робочої по прибиранню території Харківського торгівельно-економісного інституту, сплатити ОСОБА_4 за вимушений прогул та сгягнення судових витрат, вказане рішення набрало законної сили, (а.с.57-60).

Вказаним рішенням суду біло встановлено, що при звільненні ОСОБА_4 вимоги К'.іпі 1 України порушені не були, а також суд не взяв до уваги доводи позивача стосовно того, що підстав для скорочення штату Харківського бізнес-коледжу не було, оскільки право визначати штат та чисельність працівників належить лише власнику чи

Уповаженому ним органу і суд не вправі обговорювати питання доцільності . оиочення чисельності чи штату працівників.

У відповідності до ч.З ст.61 ЦП К’ України - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимог и ОСОБА_5 в частині визнання дії відповідача протиправними, визнання наказу № 698-0 «Про скорочення бюджетних ставок» від 1 листопада 2004 року недійсним, а також визнання дій відповідача протиправними та визнання штатних розкладів за 2004-2005 роки, такими, що містять невідповідні дані стосовно штатних одиниць у розділі «Робітники» - не піддягають задоволенню, оскільки вказані обставини встановлені судовим рішенням по цивільній справі і це рішення набрало законної сили.

Позивач ОСОБА_4 також просить суд відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі

6 000 гривень.

Відповідно до ч.І с г. 237-1 КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якою порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні не встановлено, що права позивача ОСОБА_4 були порушені, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди

Таким чином, позов в частині відшкодування моральної шкоди також не підлягає

задоволенню.

На підставі ст.ст.40, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 10,11,60, 61,209,212,214,215

ЦПК України, суд

ВИРІШИ В:

ОСОБА_6 в задоволенні позову до ОСОБА_2 національного торгово-економічного університету та ОСОБА_3 про визнання наказу необгрунтованим та не дійсним, про визнання дій протиправними, про визнання штатних розкладів такими, що не відповідають дійсності, та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний срок з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК УКРАЇНИ.