Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362)26-59-17

___________________________________________________________________________________

Справа №2А-2651/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судці - Музичук Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до інспектора УДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11 Червня 2010 року позивач звернувся з позовом до УДАІ УМВС України в Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВК №114652 від 01 червня 2010 року.

Відповідач, будучи повідомленим про час і місце судового розгляду справи у встановленому порядку, письмових заперечень на позовну заяву не надав, в судове засідання представник не з»явився.

Позивач надав суду заяву, в якій просить розглянути праву в його відсутності порядку письмового провадження.

Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження, відповідно положень ст.ст.122, 128 ч.6 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Постановою серії ВК №114652 від 01 червня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності позивача ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 300 грн.

Згідно вищевказаної постанови та протоколу про адміністративне правопорушення серії ВК № 146938 від 01.06.2010 року ОСОБА_1, в цей день о 13.35 год на вулиці Гагаріна в м.Рівне, керуючи автомобілем «Фольксваген гольф» д.н.з. Вк 0270АС, здійснив зупинку ближче як за 30 метрів від посадового майданчику маршрутних засобів громадського транспорту, чим порушив вимоги п.15.9 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України.

З наданих позивачем пояснень до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи що діяв відповідно вимог ПДР, включивши сигнал «аварійна зупинка» і викликав технічну допомогу. В позовній заяві вказує на відсутність складу правопорушення в його діях, а в судовому засіданні надав докази надання технічної допомоги вказаному автомобілю ФОП ОСОБА_2 01.06.2010 року.

Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Встановлено, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності не визнала подію та вину у вчиненні правопорушення, вказуючи на їх відсутність. Доказів правопорушення в діях порушника, які б спростували доводи порушника, протоколом про адміністративне правопорушення не наведено, відсутні письмові докази, докази відео чи фото фіксування технічними засобами. Також не відібрано пояснення від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, щодо події та вини особи в вчиненні правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав. Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 258, 280 КпАП України, керуючись ст. ст. 17-19, 70. 71, 122, 128,143, 159-163,167,171-2,185,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне УДАІ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_3 серії ВК №1114652 від 01 червня 2010 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. скасувати.

Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук