УХВАЛА

іменем України

05 квітня 2018 рокуСправа №451/312/18

Провадження № 1-кд/451/1/18

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого - судді Мулявка О.В.

з участю: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.

прокурора Боднарчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Радехів клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України звернулося до Радехівського районного суду Львівської області із клопотанням, відповідно до якого, у зв’язку із прийняттям в Україну засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, для подальшого відбування покарання, призначеного рішенням Читинського районного суду Забайкальського краю від 10.08.2016 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Забайкальського крайового суду від 23.11.2016.

Клопотання мотивовано тим, що 26 лютого 2018 року наказом Міністерства юстиції України № 535/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженого вироком російського суду громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 30.11.2017 за №06-149105/17.

ОСОБА_1 засуджено вироком Читинського районного суду Забайкальського краю від 10.08.2016 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Забайкальського крайового суду від 23.11.2016, до покарання у вигляді 14 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого пунктом «б» частини четвертої статті 132 (діяння сексуального характеру із застосуванням насильства до потерпілого, з використанням його безпорадного стану, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку) Кримінального кодексу Російської Федерації.

ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія № 7 УФСВП Росії по Забайкальському краю» та кінець відбуття строку покарання - 11.05.2030.

Згідно даних, викладених у листі ДМС України від 17.01.2018 за № 6.5-545/6-18, останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: Львівська область, Радехівський район, с.Павлів.

У поданому клопотанні, ініціатор звернення просить суд визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним рішенням Читинського районного суду Забайкальського краю від 10.08.2016 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Забайкальського крайового суду від 23.11.2016 та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вищезазначених рішень судів.

Суд, вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, вивчивши та перевіривши матеріали справи у їх сукупності,вважає за необхідне привести рішенням Читинського районного суду Забайкальського краю від 10.08.2016 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Забайкальського крайового суду від 23.11.2016 стосовно ОСОБА_1 у відповідність з законодавством України, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний та території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна була приєднана на підставі Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб», 1983 рік встановлено, що компетентні власті держави виконання вироку: а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Так, у статті 11 цієї Конвенції зазначено, що у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган: а)повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; с) повинен зараховувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів. Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забезпечує її присутність у державі виконання вироку до закінчення цієї процедури.

Виходячи з положень ст.10 Конвенції Про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, в разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Крім того, умови передачі засуджених осіб і їх прийняття для відбування покарання визначені у ст.606 КПК України, а порядок розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України регламентований положеннями статтею 610 цього Кодексу, відповідно до яких під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України, суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При призначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2)якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті КК України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

За змістом частини 1 ст.7 КК України, громадяни України, які вчинили злочини за межами своєї держави, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, при цьому суд, як це зазначено у ч.3 ст.603 КПК України, не перевіряє фактичні обставини, встановлені вироком суду іноземної держави, та не вирішує питання щодо винуватості особи.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є громадянином України і останнє відоме місце його проживання в Україні - це Львівська область, Радехівський район, с.Павлів.

ОСОБА_1 висловив бажання бути переведеним в Україну, що підтверджується його письмовою заявою від 18.10.2017 року.

Із вироку Читинського районного суду Забайкальського краю від 10.08.2016 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Забайкальського крайового суду від 23.11.2016 вбачається, що ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді 14 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого пунктом «б» частини четвертої статті 132 (діяння сексуального характеру із застосуванням насильства до потерпілого, з використанням його безпорадного стану, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку) Кримінального кодексу Російської Федерації.

Відповідно до розпорядження про виконання вироку, вирок Читинського районного суду Забайкальського краю від 10.08.2016 набрав законної сили 23 листопада 2016 року.

Із довідок в.о. начальника ФДУ ВК-7 УФСВП вбачається, що стан здоров’я засудженого ОСОБА_1 задовільний і у місцях позбавлення волі останній зарекомендував себе позитивно.

Вирішуючи питання про приведення рішень судів Російської Федерації у відповідність із законодавством України, суд враховує наступні положення законодавства України.

Визначаючи статтю закону України про кримінальну відповідальність, якою передбачена відповідальність за кримінальний злочин, вчинений засудженим, суд виходить з того, що ОСОБА_1, як встановлено рішеннями судів РФ, вчинив зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітнього.

Частина 4 статті 152 КК України передбачає кримінальну відповідальність за зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, з використанням безпорадного стану потерпілої особи, вчинене щодо малолітнього.

Таким чином, на момент вчинення інкримінованого злочину, відповідно до Кримінального кодексу України, дії ОСОБА_1, належить кваліфікувати за ч.2 ст.152 КК України, де передбачено покарання від десяти до п’ятнадцяти років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 слід рахувати з 10 серпня 2016 року, зарахувавши при цьому у строк відбуття покарання строк тримання під вартою у період з 12 травня 2016 року по 10 серпня 2016 року.

Керуючись ст.ст.110,370,372,602,606,609,610 КПК України та ст.ст.9-11 Конвенції Про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, щодо громадянина України ОСОБА_1, задовольнити.

Привести рішення Читинського районного суду Забайкальського краю від 10.08.2016 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Забайкальського крайового суду від 23.11.2016, у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, вважати засудженим за ч.4 ст.152 КК України та призначити покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 10 серпня 2016 року.

Засудженому ОСОБА_1 у строк відбуття покарання зарахувати строк тримання під вартою у період з 12 травня 2016 року по 10 серпня 2016 року.

Копію ухвали суду направити до Міністерства юстиції України та Департаменту пробації Міністерства юстиції України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області протягом семи днів з моменту проголошення, а Міністерством юстиції України та засудженим ОСОБА_1, у цей же строк, із моменту отримання її копії.

ГоловуючийОСОБА_2