Справа № 2-497/10

Провадження № 2-497/10

08.06.2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого: судді Федосенко В.В.,

при секретарі: Прядко Н. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Підприємство СОЮЗ» та третя особа директор ТОВ

«Підприємство СОЮЗ» ОСОБА_2 про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в який просить стягнути з відповідача на його користь, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у

відповідності до ся 117 КЗпП України у розмірі 5 675 гривень, посилаючись нате, що він

він, звільнений з ТОВ «Підприємство СОЮЗ» 1 лютого 2005 року, але в день звільнення з

ним не був проведений остаточний розрахунок і всі суми йому були сплачені тільки 20

лютого 2006 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 1 600 гривень у зв’язку з порушенням його прав.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та просив його задовольнити у вказаній частині. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК" України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом були встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як видно з копії трудової книжки позивача (а с.44-45) позивач ОСОБА_1 працював на посаді виконавця робіт ТОВ «Підприємство СОЮЗ» в період з 2 лютого 2004 року по 1 лютого 2005 року та був звільнений за угодою сторін.

Відповідно до довідки про доходи (а с. 15) заробітна плата за останні два місяці роботи

позивача складала 350 гривень та 550 гривень, відповідно середня заробітна плата становить 450 гривень на місяць.

Відповідно до ч І ст. 117 КЗпП України - в разі невиплати з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені

в етапі 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як видно з пояснень позивача та листа ТОВ «Підприємство СОЮЗ» № ОП від 26 січня року (а. с. 10) остаточний розрахунок з позивачем було проведено 20 лютого 2006 року тобто весь час затримки розрахунку при звільнені становить 12 місяців та 20 днів, а тому середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку,

виходячи із середньої заробітної плати в 450 гривень, становить - 5 675 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що з вини відповідача позивачу ОСОБА_1 не були виплачені всіх суми, що належать йому від підприємства, установи. організації, у день звільнення, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1.

В якості відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути з відповідача

моральну шкоду у розмірі І 600 гривень.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України -

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом

моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його

законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних

життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для

організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

В судовому засіданні встановлений факт порушення права позивача на отримання всіх

сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, в день звільнення, ще

передбачено ст. 116 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач посилається нате, що в результаті порушення його прав він зазнав моральних страждань.

Відповідно до ст. 23 ЦК України - розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та

душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його

можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди якщо вина є

підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне

значення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача стосовно відшкодування моральної шкоди у розмірі І 600 гривень завищеними та такими, що не відповідають глибини фізичних та душевних страждань позивача, атому суд виходячи з вимог розумності і справедливості, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в 500 гривень.

Таким чином, позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 116, 117,237-1 КЗпП У країни, ст.23 ЦК У країни, та керуючись ст.ст.

10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224 - 226, ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Підприємство СОЮЗ» на користь ОСОБА_1 5675 гривень середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, та 500 гривень в якості грошового відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ТОВ «Підприємство СОЮЗ» на користь держави судові витрати зі сплати

судового збору у розмірі - 61 гривню 75 копійок, та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою

заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.