Справа № 489/133/18 04.04.2018 04.04.2018 04.04.2018

Номер провадження: 33/784/102/18

.

П О С Т А Н О В А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

4 квітня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Куценко О.В.

за участю секретаря Чоботаренко Т.І.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Гречаної Є.Й.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 лютого 2018 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1

- якою, його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

встановив:

Згідно постанови суду та протоколу про адміністративне правопорушення 28 грудня 2017 року о 01 год. 55 хв. ОСОБА_1 по вул. Східній, 20а, в м. Миколаєві керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2107» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 лютого 2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір у розмірі 352,40грн

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що суд недостатньо аргументував своє рішення, ухвалив його на припущеннях, допустив однобічність та заінтересованість, не вислухавши пояснень правопорушника, та не дослідивши відео з нагрудних камер працівників поліції.

Пояснює, що дійсно керував 28.12.2017 р. автомобілем ВАЗ 2107 д.н. НОМЕР_1, працівники поліції його зупинили, оскільки він не зупинився на знак «Стоп» по вулиці Східній. Він почав сперечатись з ними та вийшов з автомобіля, на що працівник поліції Самарін І.Л. почав його штовхати, лаятись та вимагати хабара. ОСОБА_1 зателефонував на 102 та викликав оперативну групу, але приїхав ще один патруль, який і склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.

Стверджує, що не вживав алкоголю та не відмовлявся від медичного обстеження на стан сп'яніння, у протоколі висловив незгоду з підозрою поліцейського.

Вказує, що в подальшому працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейських з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП.

Зауважує, що повідомлення про виклик до суду не отримував, а про постанову дізнався лише коли особисто звернувся до суду за інформацією про призначення до розгляду справи відносно нього . Це позбавили його можливості надати свої пояснення у суді та захистити свої права.

Звертає вагу суду, що посилання у протоколі на порушення апелянтом п. 2.5 ПДР не ґрунтується на законі, адже цей пункт передбачає відмову проходження огляду на стан сп'яніння працівника міліції у той час, як. сам протокол складав поліцейський. Апелянт не порушував п. 2.5 ПДР, оскільки не повинен проходити огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського. Ця норма передбачає наступне: водій повинен, пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин на вимогу працівника міліції.

Згідно з протоколом йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння працівниками патрульної поліції, що суперечить п.2.5 ПДР України, та відповідно виключає в його діях порушення п.2.5 ПДР України.

Крім того, апелянт, зауважує, що в постанові суду зазначено що були показання свідків, він стверджує, що свідків, окрім працівників поліції не було і ці дані не узгоджуються з протоколом, також зазначає що покази свідків складені ними не власноручно, а на бланках та з виправленнями одним почерком.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гречану Є.Й. на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно Здражевскього О.В. вказаних вимог закону дотримався та в повному обсязі, з'ясував всі обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення та постанови суду 28 грудня 2017 року о 01 год. 55 хв. ОСОБА_1 по вул. Східній, 20а, в м. Миколаєві керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2107» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з ротової порожнини, млява мова, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції обґрунтовано послався на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП на пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, та в медичному закладі. Також вказані свідки підтвердили, що водій ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі серія БР № 087977 від 28.12.2017р.

Зазначені обставини також підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 087977 від 28.12.2017р., який відповідно до положень ст. 251 КУпАП є доказом по справі.

Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, на підтвердження винуватості ОСОБА_1, письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами по справі та не протирічать їм.

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_5 підтвердив, що в кінці грудня 2017 року, в нічний час, він був запрошений працівниками поліції в якості понятого, де в його присутності водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння. Однак, водій від проходження огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я відмовився. В зв'язку з чим працівниками поліції стосовно водія було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Посилання апелянта на те, що працівники поліції, які зупинили автомобіль, на його думку, перевищили свої службові повноваження при складанні протоколу є безпідставними.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції дотримані вимоги ст.254-256 КУпАП та розділу 1Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 р.

Згідно повідомлення Головного Управління Національної поліції в Миколаївській області від 30.03.2018 року ОСОБА_1 28.12.2017 року о 02 год 57 хв. дійсно звертався на спецлінію «102» з приводу протиправних дій, вчинених відносно нього, працівниками патрульної поліції, та повідомив, що за адресою: м. Миколаїв, вул. Східна, 20, співробітники нарядів поліції вилучили у нього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Однак, вказане порушення не впливає на обґрунтованість та правильність складеного поліцейськими стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, за 1.ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, оскільки не стосується суті самого правопорушення, порядку виявлення поліцейськими зазначеного правопорушення та порядку оформлення ними протоколу.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, у разі незгоди водія на проведення такого огляду, у закладі охорони здоров'я.

З матеріалів провадження, протоколу про адміністративне правопорушення, показань свідків вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в присутності свідків, також відмовився від підпису в протоколі. Тому поліцейськими обґрунтовано було складено стосовного ОСОБА_1 протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Також являються безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що дії поліцейських щодо зупинення його транспортного засобу є незаконними.

Зупинка автомобіля регламентована п.21-1, ст.11 Закону України «Про міліцію», також наказом № 111 МВС «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби МВС України» від 27.03.2009 року, та Законом України «Про дорожній рух». Тому працівники патрульної поліції уповноважені зупинити транспортний засіб в разі виявлення ними водієм порушень ПДР України, а відповідно до положень ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення протоколи про правопорушення мають право складати, в тому числі, уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Суд першої інстанції, в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення, провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, та прийшов до вірного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративно правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена.

А тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження по справі, як того просить апелянт, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 лютого 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області Куценко О.В.