Головуючий по справі: Дячук С. І.

Доповідач: Говоруха В.І.

11а-40-2008

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2008 року     м.   Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону у складі: головуючого - полковника юстиції Говорухи В.І.,   суддів: полковника юстиції Лашевича В.М.   та полковника юстиції Полосенка B.C. при секретарі Олійник К.О.з участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції Куракіна О.О.,   потерпілого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7  ,   розглянув у судовому засіданні апеляцію потерпілого на вирок військового місцевого суду Київського гарнізону від 11 червня 2008 року,   яким військовослужбовець військової частини А-0473 сержант за контрактом

ОСОБА_8,   що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Гірники Ратнівського району Волинської області,   громадянин України,   перебуває на військовій службі з квітня 2004 року,   мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- засуджений за ч.1   ст.  122 КК України,   із застосуванням ч.1   ст.  58 КК України до покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовця строком на один рік з проведенням відрахування із суми його грошового забезпечення в розмірі 10 (десяти) відсотків в дохід держави.

Цим же вироком цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди задоволений частково,   з врахуванням виплачених засудженим коштів постановлено стягнути з ОСОБА_9 на відшкодування моральної шкоди 1 350 грн. в іншій частині зазначеного позову відмовлено. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди залишений судом без розгляду.

Як зазначено у вироку суду,   цей злочин ОСОБА_9 вчинив за наступних обставин.

З серпня 2005 року близько 2 години ночі біля приміщення бару по вул.   Гагаріна в смт.   Дівички Київської області,   між ОСОБА_9,   який перебував у нетверезому стані,   та громадянином ОСОБА_6,   який також вийшов з вказаного бару,   на особистому підґрунті виник конфлікт,   під час якого ОСОБА_9 умисно наніс ОСОБА_6 кулаком правої руки один удар в праву частину нижньої щелепи та один удар в ліву частину лобу над лівою бровою. Внаслідок вказаних дій потерпілому було спричинено тілесне ушкодження середньої тяжкості,   а саме - відкритий перелом нижньої щелепи,   що викликав у потерпілого тривалий розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_6,   не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого за ч. 1   ст.   122 КК України,   разом з тим вказує,   що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості скоєного та особі засудженого і є надто м'яким.   При цьому апелянт зазначає,   що судом не було враховано те,   що він переніс неймовірні фізичні страждання,   психологічний стрес,   приниження та знаходився на лікуванні протягом тривалого часу,   поведінку ОСОБА_9,   постійні погрози з його сторони. Не враховано судом і те,   що засуджений лише частково відшкодував заподіяну ним шкоду передавши на лікування тільки частину коштів,   які суд помилкові відніс на погашення моральної шкоди.

В зв'язку з викладеним потерпілий просить вирок скасувати і кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд,   але в іншому складі. Заслухавши доповідача,   пояснення захисника та потерпілого     в підтримку апеляційної скарги,   виступ прокурора,   який вважав необхідним вирок залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення,   перевіривши матеріали справи та доводи скарги військовий апеляційний суд регіону приходить до висновку,   що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду 1 - ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_9 у заподіянні потерпілому ОСОБА_6 умисних тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості,   що спричинило тривалий розлад здоров'я,   відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними по справі доказами.

Покарання засудженому ОСОБА_9 призначено з урахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного,   обставин справи та даних про особу засудженого.

При цьому судом,   про що прямо указано у вироку враховано,   що засуджений ОСОБА_9 під час судового засідання визнав фактичні обставини вчиненого ним злочину,   розкаявся у вчиненому,   сприяв розкриттю злочину,   добровільно,   хоча і частково відшкодував потерпілому заподіяну шкоду,   а також по службі характеризується позитивно та раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Були відомі суду при призначенні міри покарання і інші наведені у скарзі обставини.

Призначене судом ОСОБА_9 покарання відповідає скоєному і військовий апеляційний суд регіону не находить підстав для скасування вироку.

Погоджується суд і з прийнятим рішенням суду про часткове задоволення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись   ст.    ст.   362,   366,   377 КПК України,   військовий апеляційний суд регіону,   -

УХВАЛИВ:

Вирок військового місцевого суду Київського гарнізону від 11 червня 2008 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін,   а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 - без задоволення.