КОПІЯ Головуючий по справі - СЕМЕНЮК М. М.
Доповідач - ЄЛФІМОВ О.В.
11а-41-2008
УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 серпня 2008 року. м. Київ.
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України у складі: головуючого - полковника юстиції ГОВОРУХІ В.І., суддів - полковників юстиції ЄЛФІМОВА О.В. та БРЕДЕЛЬОВА О.М, за участю прокурору відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції БУДОВОГО С. М. , засудженого ОСОБА_6 та захисника - адвоката ОСОБА_7, розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката на вирок військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 23 травня 2008 року, яким прапорщик військової частини А0264
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Веселе Оріхівського району
Запорізької області, українець, не судимий,
одружений, маючий на утриманні п'ять неповнолітніх
дітей, на військовій службі у якості прапорщика з
січня 1995 року,
засуджений за ст. ст. 410 ч.2 та 421 ч.1 КК України з застосуванням ст. 69 того же КК до
позбавлення волі строком відповідно на 3 роки і 1 рік. За сукупністю злочинів, згідно зі ст. 70
КК України, остаточне покарання винному призначено шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим і ухвалено у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75
КК України ОСОБА_6 був звільнений від відбування покарання з випробуванням з
іспитовим строком в один рік. Крім того, згідно зі ст. 76 того же КК суд забов'язав його
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи
або навчання.
Як зазначено у вироку ОСОБА_6 скоїв злочин при таких обставинах. Прапорщик ОСОБА_6, будучи військовою службовою особою - начальником сховища взводу забезпечення військової частини А0264, вирішив, зловживаючи своїм службовим становищем, викрасти військове майно - коробку перемикання передач до автомобіля „КАМАЗ" вартістю 2985, 39грн., яка перебувала на обліку і зберіганні у ввіреному йому сховищі, та продати її громадянину ОСОБА_9.
З цією метою він, 26 лютого 2008 року, перебуваючи у добовому наряді черговим по парку, в порушення статутних правил внутрішньої служби, передбачених ст. ст. 351 та 353 Статуту внутрішньої служби, незаконно допустив на територію парку автомобіль „Міцубісі" (р.н. НОМЕР_1), під керуванням вказаного вище громадянина, в який була завантажена коробка перемикання передач і вивезена з території парку. Ці дії спричинили тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов'язки ОСОБА_6, як чергового по парку.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням суду в частині засудження ОСОБА_6 за ст. 421 ч.1 КК України та мірою призначеного покарання, просить змінити вирок і застосувати до останнього ст. 58 КК України - службове обмеження.
В обґрунтування цього в апеляції зазначається, що погодившись на спрощену процедуру судового слідства (відповідно до ст. 299 ч.3 КПК) ОСОБА_6 нібито не усвідомлював та не розумів що саме мається на увазі. І, як наслідок цього, суд з достатньою повнотою не з'ясував суттєве питання - дійсну вартість викраденого майна. На думку захисника, коробка перемикання передач, виходячи з терміну її виготовлення, має значно меншу вартість, ніж та яка вказана в висновку товарознавчої експертизи. Виходячи з викладеного, адвокат стверджує, що дії засудженого не могли спричинити тяжких наслідків, а тому кваліфікація їх за ст. 421 КК України є необгрунтованою. Крім цього, в апеляції вказується, що при призначенні засудженому міри покарання суд не в повній мірі врахував таки пом'якшуючи обставини, як першу судимість ОСОБА_6. чистосердечне каяття у скоєному, його тривалий строк військової служби та позитивні характеристики, наявність на утриманні не працюючий дружини, п’яти неповнолітніх дітей і 19 річної дочки, яка теж не має стабільного заробітку До того ж на думку захисника застосування ст. 75 КК України тягне за собою обов'язкове звільнення ОСОБА_6 з військової служби, тому його сім'я залишиться без засобів існування
Заслухавши доповідача, виступи засудженого, його захисника на підтримку апеляції та прокурора, який вважав необхідним залишити вирок без змін, а апеляцію адвоката без задоволення, а також розглянувши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, військовий апеляційний суд дійшов висновку, що вирок повинен бути залишений без змін, виходячи з наступного.
Так, вина ОСОБА_6 в викраданні військового майно шляхом зловживання службовим становищем на суму 2985, 39грн та в порушенні, статутних правил внутрішньої служби, що спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в його обов'язки, за обставин, вказаних у вироку, встановлена матеріалами справи, які по викликають сумнівів у своїй достовірності і фактично не заперечуються самим засудженим Скоєне правильно кваліфіковано за ст. ст. 410 ч, 2 та 421 ч.1 КК України.
При цьому, твердження апелянта про порушений судом вимог кримінально-процесуального закону при застосуванні ч.3 ст. 299 КПК України, не відповідану» лійсносіь
ОСКІЛЬКИ ВОНИ СПРОСТОВУЮТЬСЯ ЯК ПРОТОКОЛОМ СУДОВОГО засідання так і власноручною заявою
засудженого (а.с. 19 і 22 т.3). З наведених документів вбачається, що суд не тільки ретельно роз'яснив ОСОБА_6 сенс вказаної норми Закону, але і з'ясував правильність розуміння їм змісту цих обставин, добровільність та істинність його позиції. А також роз'яснив наслідки такого порядку дослідження доказів. Підсудний ОСОБА_6 і адвокат ОСОБА_5. не оспорюючи фактичних обставин справи, в тому числі і вартості, викраденого, погодились з таким порядком дослідження доказів по справі про що прямо заявили в судовому засіданні.
Що стосується міри покарання, то вона призначена ОСОБА_6 з урахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу засудженого і його сімейний стан. При цьому суд, всупереч твердженням апелянта, не тільки послався на всі пом'якшуючі покарання обставини (а саме те. що раніше ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягувався, в скоєному щиро розкаявся, характеризувався позитивно), а також і інші, вказані в скарзі, а і врахував їх, застосувавши відносно винного ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче від нижчої межі встановленої в санкції статті 410 ч.2 КК України, та прийшов до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання. Більш того, про застосування до підсудного ст 75 КК України в судових дебатах просив і сам адвокат ОСОБА_5.
Таким чином, призначене ОСОБА_6 покарання відповідає скоєному \ військовий суд регіону не находить підстав для його зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362. 366 КПК України, військовий апеляційний суд регіону , -
УХВАЛИВ:
Вирок військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 23 травня 2008 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни. а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.