Справа №2-28/2007

РІШЕННЯ

Ім'ям України

«19» січня 2007 р.                                                                                        місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Ями Д.М.,

при секретарі Садуро І.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_9, відповідачки ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_8, 3-ої особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування власністю,

зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-ті особи: ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7, Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-23», про визнання державної реєстрації права власності частково недійсною, визнання права власності та визначення порядку користування власністю,

встановив:

01.02.2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування АДРЕСА_1. В позові зазначив, що спірна квартира належить йому та відповідачці в рівних частках. Посилаючись на ст. 358 ЦК, з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог, просить виділити йому в натурі та в користування жилу кімнату площею 12,0 кв.м, відповідачці - жилу кімнату площею 15,4 кв.м, допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні, стягнути з відповідачки на його користь компенсацію за різницю у площі часток квартири, що виділяються, в сумі 8.494,10 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, 29.03.2006 р. звернулася до суду із зустрічним позовом. В позові зазначила, що пай за спірну квартиру сплачений повністю в період шлюбу сторін, на час пред'явлення позову склався наступний порядок користування квартирою: в кімнаті площею 15,4 кв.м проживають відповідачка, її дочка ОСОБА_5 з малолітнім сином ОСОБА_6., 1994 р. народження, в кімнаті площею 12,0 кв.м проживають син відповідачки ОСОБА_3 зі своєю дружиною ОСОБА_7. та малолітнім сином ОСОБА_4, 2006 р. народження. Посилаючись на норми ст. ст. 50, 150, 156 ЖК, просить визнати за нею право власності на 1/2 частину спірної квартири, а також встановити такий порядок користування квартирою, який фактично склався.

3-тя особа ОСОБА_3 первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав.

3-ті особи ОСОБА_5, ОСОБА_7. в судове засідання не з'явилися, власних вимог у справі не заявили.

Представник 3-ої особи - ЖБК "Будівельник-23" - в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.

Суд вважає позовні вимоги як за первісним, так і за зустрічним позовом такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 3 ст. 358 ЦК кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває право власності на неї.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі до 1991 р.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачеві ОСОБА_1 на сім'ю з 3 осіб була виділена 2-кімнатна АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ЖБК "Будівельник-23" (а.с. 5).

Пай за квартиру був повністю виплачений ОСОБА_1. в грудні 1990 р. (а.с. 9).

2

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за кожним з них права власності на 1/2 частину квартири відповідають вимогам закону.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_1 про виділ частки в квартирі, суд виходить з того, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності").

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виділення йому в користування меншої за розміром кімнати не суперечать закону та не вступають у протиріччя із законними інтересами іншого співвласника.

З тих же підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про фактичний поділ спірної квартири в натурі, виділення йому частки спірної квартири у власність та стягнення відповідної компенсації задоволенню не підлягають.

Посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що в квартирі склався певний порядок користування жилими приміщеннями, не можуть бути підставою для позбавлення іншого співвласника права володіння та користування належним йому майном.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить за наступного.

Судовий збір за позовними вимогами ОСОБА_1, що мають майновий характер та не задовольняються судом, повинен складати 1 % вартості його частки в квартирі, тобто 615,21 грн. Фактично ОСОБА_1 сплачено 51 грн. До сплати належить 564,21 грн. судового збору.

Судовий збір за зустрічними позовними вимогами ОСОБА_2, які задовольняються судом, повинен складати 1 % вартості її частки в квартирі, тобто 700,16 грн. Оскільки ОСОБА_2 за ухвалою суду від 07.04.2006 р. відстрочено сплату судового збору до постановления рішення у справі, ця сума підлягає стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ч. З ст. 358, ст. ст. 360, 364 ЦК України, ч. 1 ст. 15 Закону України "Про власність", ст. ст. 10, 11, 59, 60, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування власністю задовольнити частково.

Встановити наступний порядок користування власністю - АДРЕСА_1:

в користування ОСОБА_1 виділити жилу кімнату площею 12,0 кв.м;

в користування ОСОБА_2 виділити жилу кімнату площею 15,4 кв.м;

допоміжні приміщення залишити в загальному користуванні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання державної реєстрації права власності частково недійсною, визнання права власності та визначення порядку користування власністю задовольнити частково.

Визнати державну реєстрацію права власності на АДРЕСА_1 частково недійсною.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 564 грн. 21 коп. судового збору на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_2 700 грн. 16 коп. судового збору на користь держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.