Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4182/17

УХВАЛА

іменем України

04 квітня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Коренюка В.П.,

при секретарі Подвисоцькій Т.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду № 2 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_8 про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, -

встановив:

В провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_8 про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом.

На початку розгляду даної цивільної справи представником відповідача ОСОБА_6 заявлено клопотання про залишення даного позову без розгляду, оскільки позов від імені позивача підписано особою, якою не надано належних доказів на наявність повноважень щодо підпису позовної заяви від імені позивача та звернення з такою позовною заявою до суду.

Представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заперечили проти задоволення даного клопотання, оскільки вважають, що на час звернення до суду з даним позовом у них були та й є зараз усі законні повноваження на представлення законних інтересів позивача.

Проаналізувавши пояснення сторін в сукупності з наданими до суду довіреностей, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, який є позивачем у справі та являється громадянином ОСОБА_9 Федерації (а.с.4-6), в м. Москва 19.09.2017 року надав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в усіх судових, адміністративних та правоохоронних органах… (а.с.12, 24). Цю довіреність перекладено з російської на українську мову приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі.

Встановлено судом також і те, що ОСОБА_1, в свою чергу, 20.10.2017 року надала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 та ОСОБА_2 представляти інтереси ОСОБА_5 в усіх судових, адміністративних та правоохоронних органах…(а.с.25, 26). Цю довіреність посвідчено приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

А за приписами ч.9 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України довіреності, або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За правилами ч.ч.1, 2 ст. 245 Цивільного кодексу України, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Довіреність фізичної особи на ведення справи в суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

При цьому порядок застосування на території однієї держави довіреностей, виданих і посвідчених установою або уповноваженою особою іншої держави, визначається Конвенцією, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 5 жовтня 1961 р. (т. з. Гаазькою Конвенцією). Учасницею Конвенції, серед інших, є ОСОБА_9 Федерація. Україна ж ратифікувала зазначену Конвенцію Законом, що прийнятий 10 січня 2002 р. Тобто Конвенція набула чинності для України 22 листопада 2003 року.

Гаазька Конвенція передбачає звільнення офіційних документів, у тому числі довіреностей від легалізації. Однак передбачається проставляння на документах так званого апостилю, який підтверджує справжність підпису, статус, в якому виступала особа, яка підписала документ, і справжність печатки або штампа, якими скріплений документ. Держави - учасниці Гаазької конвенції повинні призначити органи, що уповноважені проставляти апостиль.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про міжнародне приватне право", документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Також ст.100 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що документи, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України. Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Тобто, для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном за участю іноземних органів влади або які від них виходять, повинні прийматися нотаріусами за умови легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Документи, що видані та мають юридичну силу на території України, також можуть використовуватись на території іншої держави тільки після їх відповідного засвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

При цьому існує два способи такого засвідчення: консульська легалізація та проставляння апостилю.

Консульська легалізація офіційного документу означає перевірку його відповідності чинному законодавству України або держави перебування, встановлення та посвідчення дійсності документа або справжності підпису, повноважень посадової особи, яка підписала документ або засвідчила попередній підпис, а також дійсності відбитку штампу, печатки, якими скріплено документ.

Консульська легалізація вимагає обов'язкового посвідчення документів компетентними органами України з подальшим засвідченням в консульській установі тієї держави, де має бути представлений цей документ. Слід зазначити, що документ, який пройшов всі етапи засвідчення, є офіційним лише для тієї країни, консульська служба якої його легалізувала.

Довіреності, видані за кордоном, мають юридичну силу в Україні за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України. Легалізація звичайно здійснюється консулами в межах консульського округу, на території якого знаходиться орган іноземної держави, який посвідчив довіреність або інший документ. Легалізація документів для надання їм юридичної сили в Україні може здійснюватись також посольством відповідної держави з подальшим посвідченням документа в Міністерстві закордонних справ України.

У відповідності доп.2 ч.1 ст.257 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Отже на підставі викладеного вище суд вважає, що дану позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Тому керуючись ст.ст.247, 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_5 - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

У відповідності до пп. 15.5) п.п.15 п. 1 розділу ХШ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області ОСОБА_11