справа: № 1-9/08 Номер рядка статистичного звіту:

категорія:

головуючий у першій інстанції: Лізанець П.М.

доповідач:

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - Лізанця П.М. ,

судді - Стана І.В.,

народних засідателів - Токар Н.І.,

Країло Т.В., Бодак С. А., при секретарі - Головець М. А., з участю прокурора - Завальського О.Я., адвоката - ОСОБА_1, захисника підсудного - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого, -

у вчиненні злочинів передбачених ч.2 п. 2 ст. 115; ч.2 ст. 15; ч.2 п.9 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 10 червня 2007 року близько 16-ої години, знаходячись біля річки Уж в урочищі «Дежево» в м. Перечині разом із своєю знайомою - потерпілою ОСОБА_4 та її малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, вчинив умисне вбивство малолітнього ОСОБА_5 шляхом утоплення в річці Уж за наступних обставин.

10 червня 2007 року близько 12-ої години підсудний ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 приїхали з м. Ужгорода в м. Перечни.

Вони домовились піти купатись на р. Уж. ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_4 взяти із собою її малолітнього сина ОСОБА_5. Спочатку вони купались на річці в урочищі «Камінчики», куди до них прийшла мати ОСОБА_4, з якою ОСОБА_3 під час купання посварився. Потім вони пішли в урочище «Дежево», залишивши матір, де розстелили на землі ковдру, лягли загоряти, а син ОСОБА_5 знаходився між ними і грався.

ОСОБА_3, зустрічаючись з потерпілою ОСОБА_4, мав намір з нею одружитись, однак перепоною для одруження була її дитина, тому його батьки були проти одруження сина з ОСОБА_4

Лежачи на ковдрі поряд з ОСОБА_4 і скориставшись тим, що мати дитини заснула, ОСОБА_3 вирішив дитину втопити у річці, щоб усунути перепону для одруження.

З цією метою, взявши дитину на руки, закривши їй рота рукою, щоб, вона не кричала, зайшовши з нею у річку, занурив голову дитини лицем вниз у воду і тримав під водою до тих пір, поки вона не перестала подавати ознаки життя. Після цього дитину залишив у воді, пішов до матері дитини і повідомив їй, що дитина нібито пропала.

Взнавши, що дитина пропала, потерпіла ОСОБА_4 зателефонувала своїй знайомій ОСОБА_6 і повідомила їй, що пропав її син та попросила її, щоб прийшла до неї на річку допомогти знайти сина. Прийшовши на річку, ОСОБА_3 запропонував потерпілій ї її знайомій шукати дитину в кущах, а сам став шукати дитину біля річки, через деякий час повідомив потерпілу, що знайшов дитину у воді.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні винним себе не визнав та пояснив, що показання, дані ним на досудовому слідстві, в яких визнавав себе винним у вбивстві малолітньої дитини - сина потерпілої ОСОБА_4, здобуті під психологічним впливом та із застосуванням до нього слідчим недозволених методів слідства - фізичної сили, тому дав неправдиві показання та оговорив себе. Проте, в судовому засіданні не заперечив, що разом з потерпілою та її малолітнім сином відпочивав на річці Уж в урочищі «Дежево», пояснив, що коли взнав від потерпілої, що пропав її син, разом з нею та її знайомою ОСОБА_7 шукали дитину. Він знайшов сина у воді і повідомив потерпілу, став робити йому штучне дихання, а потерпіла викликала швидку допомогу.

Судова колегія вважає, що винуватість ОСОБА_3 в умисному вбивстві малолітньої дитини повністю доведена сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні.

Будучи неодноразово допитаним на досудовому слідстві при участі
захисників, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події,
ОСОБА_3 самостійно, добровільно, докладно давав послідовні

показання про обставини вчинення злочину. Ці показання співпадають з іншими об'єктивними доказами, зокрема, показаннями потерпілої, свідків на досудовому слідстві і суді, протоколами відтворення обстановки та обставин події, очних ставок, а також висновку, що міститься в експертизі про смерть дитини.

Так, із показань підсудного ОСОБА_3, допитаного на попередньому слідстві в якості підозрюваного наступного дня після вчинення злочину - 11 червня 2007 року з участю захисника вбачається, що 10 червня 2007 року близько 12-ої години він разом з ОСОБА_4 з м. Ужгорода приїхали в м. Перечин, маючи намір познайомитися з її матір'ю, але вона відмовилась. Тоді вони вирішили піти купатись. Він запропонував ОСОБА_4 взяти на річку її малолітнього сина ОСОБА_5. Спочатку вони купались на річці Уж в урочищі «Камінчики», де до них прийшла мати ОСОБА_4, яка знаходилась з дитиною біля річки. Звідти він разом з ОСОБА_4 та її сином пішли загоряти в урочище «Дежево», розстелили ковдру і лягли, викуривши по одній цигарці. Син ОСОБА_5 знаходився біля нього, а ОСОБА_4 заснула. Побачивши, що вона заснула, він взяв дитину під праву руку, а лівою закрив її рот і ніс, щоб не кричала і пішов з нею у річку і з нею присів у воді, повністю тіло дитини занурив у воду. Почувши, що він перестав рухатись і подавати ознаки життя, залишив його у воді, а потерпілу розбудив та повідомив її, що пропав син і вони разом стали шукати. Після цього ОСОБА_4 зателефонувала своїй знайомій, повідомила, що пропав її син. Через 10 хвилин прийшла її подружка яка стала з ними шукати дитину. Пройшовши по берегу річки разом з ОСОБА_4 біля дитини, яка лежала мертвою у воді, але її не помітили. Коли вони відійшли від того місця, де була дитина у воді, він зійшов з берега до річки і закричав до ОСОБА_4, що знайшов у воді її сина, якого витяг з води на берег і став робити йому штучне дихання, але дитина була мертва. До нього підійшов невідомий чоловік, також робив дитині штучне дихання, потім під'їхала швидка допомога і лікарі повідомили, що дитина мертва ( а.с. 17-18).

При додатковому допиті на досудовому слідстві в якості підозрюваного 13 червня 2007 року підсудний пояснив, що сина потерпілої втопив по тій причині, що його батьки забороняли йому одружитись з потерпілою, і щоб одружитись з нею, втопив її сина.( а.с. 35-36).

Допитаний на досудовому слідстві в якості обвинуваченого з участю захисника 20 червня 2006 року ОСОБА_3 також визнав свою вину у вчиненні вбивства дитини. Дав аналогічні показання будучи допитаним в якості підозрюваного та уточнив механізм утоплення дитини, пояснив, що коли ніс дитину до річки повністю тіло занурив у воду обличчям вниз, а коли вона перестала подавати ознаки життя, залишив дитину у річці, а сам вийшов на берег та повідомив ОСОБА_4, розбудивши її, що пропав її син.

Крім цього, пояснив, що мав намір одружитись з ОСОБА_4, але заперечення його батьків було перепоною для одруження, оскільки в неї була дитина, тому вчинив її вбивство.

Коли дитину залишив у воді, то був переконаний, що дитина померла.

Даючи ці показання, ОСОБА_3 зазначив, що до нього ніяких недозволених методів з боку слідчого не застосовувалось, він їх давав добровільно без психологічного чи фізичного тиску ( а.с. 80-82).

Ці показання підсудного допитаного в якості підозрюваного і обвинуваченого зафіксовано на відеокамеру. При перегляді відеокасети в судовому засіданні підсудним і захисником заяв і клопотань щодо звуку, зображення, змісту відеозапису не поступило.

Крім того, при проведенні відеозапису ОСОБА_3 пояснював, що коли ніс дитину у річку втопити, то знаходився під « кайфом», оскільки перед тим викурив цигарку.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 10 червня 2007 року близько 11-ої години приїхали з Ужгорода в м. Перечин, зайшли до своєї знайомої ОСОБА_7 ОСОБА_3 запропонував піти на річку купатись та взяти з собою її малолітнього сина - ОСОБА_5. Спочатку вони купались на річці Уж в урочищі «Камінчики». Підсудний був у воді, а вона на березі залишилась з сином. Потім до неї прийшла її мати, яка посварилась з ОСОБА_3. Вони її залишили і перейшли відпочивати в урочище «Дежево», розстеливши ковдру і лягли загоряти, а син знаходився між ними і грався. Підсудний став виштовхувати сина з ковдри і став нервуватись, вона стала його заспокоювати, він заспокоївся і закурив цигарку. Лежачи на ковдрі, вона задрімала. Через деякий час підсудний розбудив її та повідомив їй, що син зник. Вона злякалась, вони стали його шукати, вона зателефонувала своїй знайомій ОСОБА_7 і повідомила, що пропав її син, просила, щоб прийшла шукати сина.

Вона прийшла з сестрою і всі стали шукати дитину. ОСОБА_3 запропонував їм шукати дитину в кущах та щоб йшли вверх по річці, а він шукав біля річки. Коли вони пройшли вверх проти течії близько 100 метрів, то почули, що підсудний їх звав, сказав, що знайшов дитину, треба йти до нього. Коли вони підбігли до ОСОБА_3, він стояв на тому місці, де говорив, що вже шукав сина і його там немає. Він витягнув дитину з води, вони винесли його на берег і стали робити штучне дихання, але дитина не подавала ніяких ознак життя, вона зателефонувала на швидку допомогу. В цей час біля них зупинився автомобіль, за кермом якого був їх учитель ОСОБА_8 і допомагав підсудному робити дитині штучне дихання. Потім по виклику приїхала швидка допомога і лікарі подивились і сказали що дитина померла.

Коли вони їхали у швидкій допомозі, то ОСОБА_3 просив ОСОБА_7, щоб вона сказала працівникам міліції, що постійно була з ними. На його прохання вона відповіла, що треба говорити правду.

Крім того, коли побачила, що ОСОБА_3 витяг сина з води, сказала йому, що він втопив його, він взяв її за плечі і пригрозив, щоб нікому не повідомляла про це, а то його знайомі її поріжуть, тому нікому, хто був присутній, коли знайшли сина, не говорила, що ОСОБА_3 втопив сина.

Причиною втоплення сина було те, що він сказав, що його батьки будуть проти одруження, що у неї є дитина.

Показання потерпілої, дані в судовому засіданні, які вона уточнила, повністю узгоджуються з показаннями підсудного, даними ним на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 10 червня 2007 року їй зателефонувала її знайома ОСОБА_4, попросила її терміново приїхати на річку Уж в урочище «Дежево» так як пропав її син. Вона взяла молодшу сестру і пішла на річку, прийшовши запитала ОСОБА_3 де ОСОБА_4. Він сказав, що пішла шукати сина, так як вони з ОСОБА_4 заснули, а дитина пропала. Вона з підсудним шукала дитину у полі, а потім повернулись до річки. Вона хотіла подивитись, чи нема дитини біля річки, але підсудній повідомив, що там шукали і її немає. Коли зустріла ОСОБА_4, вона була у стресовому стані і нічого не могла сказати, лише повідомила, що пропав її син.

Підсудний сказав, щоб ми йшли шукати дитину вздовж річки вверх проти течії, а він залишився на місці. Відійшовши від нього метрів двадцять, почули крик ОСОБА_3, який звав їх до себе. Коли підбігла до нього, то побачила як він витяг дитину з води на берег і разом з ОСОБА_4 робили штучне дихання. Потім він викликав швидку допомогу. Коли прийшли лікарі, подивилися і повідомили, що дитина померла. Коли вони сіли у швидку, то підсудний просив її, щоб вона повідомила працівникам міліції, що постійно була з ними. Потерпіла була в шоковому стані і не могла пояснити як сталося, що дитина утопилась. На другий день ОСОБА_4 її повідомила, що ОСОБА_3 сказав їй, що він утопив дитину.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 10 червня 2007 року разом з дружиною та донькою на автомобілі поїхав на присадибну земельну ділянку в урочищі «Дежево». Приїхавши на ділянку, побачив, що з кущів вибігла заплакана дівчина, зрозумів, що щось сталось погане.

Зайшовши за кущі, звідки вийшла дівчина, то побачив, що на березі біля річки лежить роздягнута дитина, а біля неї сиділи хлопець та дівчина. Він запитав їх що сталося, сказали, що утопилася дитина, став робити їй штучне дихання, але вона не подавала ознак життя. Викликали швидку допомогу. Приїхавши, лікарі повідомили, що дитина мертва.

Аналогічні показання в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що ОСОБА_3 часто телефонував до них додому. 10 червня 2007 року близько 10-ої год. ЗО хв. додому приїхала її донька - ОСОБА_4, забрала внука і пішла з ним купатись на річку. Через деякий час вона також пішла на річку та побачила, що з донькою був ОСОБА_3. Між нею і підсудним виникла суперечка, ОСОБА_3 поводився з нею агресивно, був збуджений.

Після цього він разом з донькою і внуком пішли в сторону урочища «Дежево», а вона залишилась.

Допитана по справі свідок ОСОБА_2 пояснила, що 10 червня 2007 року її внук ОСОБА_3 ввечері зателефонував їй. Повідомив, що не може приїхати додому, оскільки в його дівчини втопилась дитина і просив дозволу прийти з нею додому через конфлікт з її братом.

Вона йому не дозволила приходити з дівчиною додому. Через деякий час він знову зателефонував і повідомив, що затримується тому, що необхідно давати показання щодо утоплення дитини. їй нічого не відомо, що він мав намір одружитись з потерпілою.

Зі слів адвоката ОСОБА_13 якого вона найняла для захисту внука, їй стало відомо, що внук визнав вину і написав явку з повинною про вчинене вбивство дитини.

Свідок ОСОБА_14 - батько підсудного, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що син ОСОБА_3 з 2005 року з ними не проживає, а проживає у батьків дружини, які похилого віку і потребують догляду.

При зустрічі з сином 13 червня 2007 року в кабінеті слідчого, син повідомив йому що до нього застосовують фізичне насильство, били, але хто бив, не знає.

В його присутності слідчий пропонував сину взяти вину, не допускав адвоката на побачення з сином, тому змушений був заключити договір з іншим адвокатом. Те, що син мав намір одружитись з потерпілою, йому невідомо, він постійно з 2005 року жив у дідуся та бабусі.

Показання свідка ОСОБА_14 суд оцінює критично, вважає, що вони не узгоджуються з матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, пов'язанні з родинними відносинами, які мають на меті виправдати підсудного.

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 12 червня 2007 року з участю підсудного та захисника із застосуванням відеозапису та переглянутої в судовому засіданні відеоплівки вбачається, що ОСОБА_3 підтвердив, показав місце в річці, де він втопив дитину, як її ніс, де входив з нею у річку, яким способом її утопив, а також місце, де її залишив, а пізніше знайшов, а також пояснив, що показання давав добровільно, без будь-якого примушування.( а.с. 23-33).

При перегляді відеозапису відтворення обстановки та обставин події стверджено, що відеозапис відтворення з ОСОБА_3 був проведений в присутності його захисника, заяв та зауважень щодо звуку, зображення і змісту цього документа не поступило.

Допитані свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16 - поняті при проведенні даної слідчої дії, пояснили, що ОСОБА_3 добровільно, без будь-яких погроз на місці показав як ніс дитину до річки, місце де її втопив, а свій вчинок пояснив тим, що з дівчиною хотів одружитись, дитину втопив коли мати заснула, він знаходився під наркотичним впливом.

У процесі відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілої ОСОБА_4 вона на місці показала де ОСОБА_3 виявив у річці труп її сина та робив йому штучне дихання (а.с. 37-50).

В процесі проведення очної ставки між ОСОБА_3 і потерпілою ОСОБА_4 підсудний визнав свою вину, пояснив, при яких обставинах вчинив злочин, яким способом і навів мотиви вбивства малолітньої дитини ( а.с. 162-166).

Із поданої підсудним явки з повинною вбачається, що він підтвердив факт вчинення ним злочину - вбивство малолітньої дитини та спосіб вчинення (а.с. 3-4).

Згідно протоколу огляду місця події виявлено труп малолітнього ОСОБА_5 вказано місце вчинення вбивства та місце відпочинку підсудного та потерпілої разом з її сином( а.с. 5-6).

Даними судово-медичного дослідження трупа малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено, що причиною його смерті явилася механічна асфікція в результаті закриття просвіту дихальних шляхів рідиною при у топленні, про що свідчить наявність різкого вздуття та набряку легенів, крововиливи під легеневу плевру та епікадр, переповненням правої половини серця рідкою кров'ю, венозне повнокров'я внутрішніх органів, а також даними додаткових судово-гістологічних методів дослідження.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ділянки осаднення на шкірних покривах верхньої третини лівого плеча по зовнішньо боковій поверхні та ділянки осаднення в поперековій ділянці. Вони ймовірно виникли по механізму тертя, ковзання, внаслідок дії тупих твердих предметів і по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень( а.с. 108- 110).

Згідно акту судово-медичного обстеження за № 698 від 12 червня 2007 року у підсудного ОСОБА_3 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено (а.с. 85-86).

Даними висновку експерта за № 802 від 17 липня 2007 року судово-медичного обстеження на тілі ОСОБА_3 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено ( а.с. 112-113).

В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_17 в повному обсязі підтвердила висновки акту судово-медичного обстеження за № 698 про відсутність у ОСОБА_3 яких-небудь тілесних ушкоджень.

Актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи стверджено, що підсудний ОСОБА_3 є осудним. Психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час, злочин скоїв в стані, коли міг віддавати собі звіт про свої дії, керувати ними, розуміти їх протизаконність та наказуємість (а.с. 119-122).

Судова колегія, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина ОСОБА_3 в умисному вбивстві малолітньої дитини шляхом утопления в річці повністю доведена, а посилання його на непричетність до утоплення дитини не ґрунтується на матеріалах справи і повністю спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

На досудовому слідстві при допиті в якості підозрюваного, обвинуваченого, при очній ставці з потерпілою, при відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_3 визнавав, що він утопив дитину і послідовно давав показання щодо фактичних обставин, за яких було вчинено злочин.

Судова колегія визнає дані показання підсудного достовірними і надає їм перевагу, оскільки вони узгоджуються з іншими об'єктивними доказами дослідженими в суді. Його показання про обставини утоплення дитини, місце і спосіб, виявив повну обізнаність і повідомив орган досудового слідства про такі деталі, які не могли бути відомі особі, яка не була на місці злочину.

В своїх показаннях ОСОБА_3 ствердив, що саме він утопив дитину і показав на місці яким способом при відтворенні обстановки і обставин події. Ці його показання узгоджуються з показаннями потерпілої про місце утоплення дитини і знаходження трупа.

Не ґрунтуються на матеріалах справи твердження ОСОБА_3 в суді про те, що слідчий примусив його дати визнавальні показання в процесі відтворення обстановки та обставин події, погрожуючи йому довічним позбавленням волі.

Із відеозапису даної слідчої дії вбачається, що підсудний показання давав добровільно, без будь-якого на нього впливу.

Про те ствердили також допитані в судовому засіданні в якості свідків поняті ОСОБА_15, ОСОБА_16

Показання підсудного ОСОБА_3 щодо способу і механізму настання смерті дитини ОСОБА_5 повністю узгоджується з висновком судово-медичної експертизи трупа дитини згідно якого причиною смерті ОСОБА_5 явилась механічна асфікція в результаті закриття просвіту дихальних шляхів рідиною при утопленні.

З приводу визнавальних показань на досудовому слідстві ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердив, що такі показання давав у зв'язку з застосуванням до нього недозволених методів слідства та порушення права на захи ст.

Такі твердження підсудного судова колегія оцінює критично і відхиляє їх з наступних підстав.

Під час проведення досудового слідства допит підсудного проводився з участю захисників. Спочатку слідства його інтереси захищав адвокат ОСОБА_12 за призначення слідчого по справі, потім по його заяві родичі уклали угоди з адвокатами ОСОБА_18 , ОСОБА_13, ОСОБА_19 та ОСОБА_1

Жодних скарг на дії органів досудового слідства щодо застосування до нього недозволених методів слідства після проведення з ним слідчих дій і направлення справи в суд ОСОБА_3 не подавав. Тільки після повернення справи судом на додаткове розслідування при додатковому допиті його в якості обвинуваченого він заявив, що в кабінет до слідчого зайшли родичі потерпілої і вивезли його в ліс, там його побили. Допитані з цього приводу слідчий ОСОБА_20 та конвоїр ОСОБА_21 ствердили, що ніхто підсудного в ліс не вивозив, нікому його не віддавали, оскільки його привозив до слідчого і охороняв конвой, його показання є надуманими.

Твердження ОСОБА_3 про дачу визнавальних показань під впливом психологічного тиску та фізичного насильства є необгрунтованими і спростовані висновком судово-медичної експертизи від 12 червня 2007 року за № 698 та 17 липня 2007 року № 802, згідно якої на його тілі не виявлено ніяких тілесних ушкоджень.

Проведеною по справі прокурором службову перевірку заяви ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів слідства встановлено, що первинні слідчі дії, під час яких дав визнавальні показання про причетність до вбивства дитини проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Так, допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_20, пояснив, що підсудний добровільно і послідовно без примусу давав показання, у всіх слідчих діях приймали участь захисники, призначені по його вимозі родичами. Заяв і заперечень до протоколів слідчих дій ОСОБА_3 не подавав.

За результатами проведеної перевірки заяви ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів слідства, постановою прокурора Перечинського району від 25 жовтня 2007 року у порушенні кримінальної справи щодо слідчого відмовлено на підставі ст. 6 п.2 КПК України ( а.с. 243-262).

У суду відсутні підстави сумніватись в достовірності показань ОСОБА_3 щодо обставин вбивства малолітньої дитини, даних на досудовому слідстві, оскільки вони є послідовними, не містять суперечностей, повністю узгоджуються між собою об'єктивними даними і відповідають зібраними по справі доказами перевірених в судовому засіданні в їх сукупності.

Проаналізувавши наведені докази, давши їм належну оцінку, судова колегія приходить до переконання, що ОСОБА_3 вчинив умисне вбивство малолітньої дитини. Такі дії підсудного судова колегія кваліфікує за п.2 ч.2 ст. 115 КК України.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковано же за ст. 15 ч.2, п.9 ч.2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_4 з метою приховати інший злочин.

Судова колегія вважає, що кваліфікуюча ознака дій підсудного як закінчений замах на вчинення вбивства з метою приховати інший злочин в судовому засіданні не знайшла свого ствердження.

Встановлено, що ОСОБА_3 не приймав ніяких реальних дій безпосередньо спрямованих на вбивство потерпілої ОСОБА_4, домінуючим мотивом вбивства було вбивство малолітньої дитини, тому кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст. 15 ч.2 п.2 ч.2 ст. 115 КК України підлягає виключенню з обвинувачення за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Доводи підсудного та його захисника про те, що він злочину не вчиняв, а визнавальні показання на досудовому слідстві давав у зв'язку з застосуванням до нього слідчим недозволених методів слідства в судовому засіданні перевірені і не знайшли свого ствердження.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 виду і міри покарання, судова колегія враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, тяжкість наслідків, що вчинений злочин представляє повишену суспільну небезпеку.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудного - позитивна характеристика, хворіє.

Завдання тяжких наслідків злочином суд визнає як обставину, що обтяжує покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено, судових витрат немає.

Речові докази : чотири відеокасети - залишити при справі.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, судова колегія

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого п.2 ч.2 ст. 115 КК України і призначити покарання:

- за п.2 ч.2 ст. 115 КК України - 14 років позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступления вироку в законну силу залишити ОСОБА_3 попередній - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з 11 червня 2007 року.

За ст. 15 ч.2, п.2 ч.2 ст. 115 КК України засудженого ОСОБА_3 виправдати на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Речові докази: чотири відеокасети - залишити при справі.

На вирок можуть бути подані через апеляційний суд Закарпатської області касаційні скарги та подання до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.