ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2009 р. № 31/137пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів :Грека Б.М.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1.; ОСОБА_2.;
ОСОБА_3; ОСОБА_4.;
ОСОБА_5; ОСОБА_6;
ОСОБА_7; ОСОБА_8
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р.
у справі№ 31/137пн
за позовом ОСОБА_9
доТОВ "Санпрофдезінфекція"
(надалі –Товариство)
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_10
провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників протоколу № 3 від 04.02.2005 р.
за участю представників:
від позивача- не з'явилися
від відповідача- ОСОБА_11, Мунтян О.М.
від третьої особи - не з'явилися
від оскаржувачів - не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2008 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до Товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, викладених в протоколі № 3 від 04.02.2005 р.:
- про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_12 за систематичне невиконання своїх обов'язків та перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства та повернення ОСОБА_12 його вкладу у розмірі 125 грн.;
- про виведення із складу учасників Товариства ОСОБА_13 згідно поданої заяви з переуступкою її частки в статутному фонді на користь ОСОБА_11;
- про зобов'язання ОСОБА_11 внести до статутного фонду товариства 125 грн. і визначення її частки в статутному фонді Товариства у розмірі 25,58 %.
В подальшому, на підставі ст. 22 ГПК України позивач зменшив свої позовні вимоги та просив суд визнати недійсним рішення про збільшення частки ОСОБА_11 в статутному фонді Товариства.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2009 р. (суддя Ушенко Л.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. (судді: Величко Н.Л., Алєєва І.В., Мясищев А.М.), в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просять рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права, а також тим, що спірне рішення, прийняте загальними зборами Товариства, порушує їх право як учасників даного Товариства.
Заслухавши пояснення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 04.02.2005 р. відбулися загальні збори Товариства, на яких було прийнято, зокрема, рішення про збільшення частки ОСОБА_11 в статутному фонді Товариства. Протокол № 3, яким оформлені прийняті на вказаних загальних зборах рішення, підписаний 30 учасниками Товариства, що складає 88,23 % голосів, в тому числі позивачкою – ОСОБА_9
Відповідно до положень Статуту Товариства, чинного на момент проведення зборів, його вищим органом є збори учасників, які складаються з учасників Товариства або призначених ними представників.
До виключної компетенції зборів Товариства належить, зокрема, внесення змін до Статуту та зміна розміру його статутного капіталу, виключення учасників з Товариства.
Пунктом 8.9. Статуту встановлено, що про проведення загальних зборів учасники сповіщаються по можливості персонально, не менш як за 30 днів до дня скликання загальних зборів.
У відповідності з Положенням про вищий орган Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів його учасників від 27.01.1997 р., про проведення зборів учасники Товариства повідомляються шляхом розміщення оголошення на дошці оголошень та на виробничих зборах із повідомленням дати та місця проведення зборів із порядком денним не менш як за 30 днів до початку зборів.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Згідно ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів згідно норм чинного законодавства є прийняття загальними зборами рішення за відсутністю кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника.
В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно, позивач повинен був довести факт порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийнятих на загальних зборах Товариства рішень. Однак, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, ОСОБА_9 не надала належних доказів порушення її права, а саме: факту відсутності її на зборах та непідписання нею протоколів зборів.
Зважаючи на викладене, суди дійшли обґрунтованих висновків, що загальні збори Товариства були повноважними, а прийняті на них рішення жодним чином не порушують права позивачки, а тому підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення відсутні.
В силу п. 3 ч. 2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
В касаційній скарзі оскаржувачі не обґрунтували, яким чином прийняті у справі рішення та постанова стосуються їх прав і обов'язків, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових актів.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга (подання) залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. у справі № 31/137пн залишити без змін.
Головуючий, суддя В. Дерепа
С у д д і Б. Грек
О. Подоляк