Справа № 11-495 2008 року Категорія: ст. 124 КК України

Головуючий у першій інстанції Кондрачук А.П.

Доповідач апеляційного суду Значок І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого Царюка В.В.

суддів Пісного І.Н., Значок І.С.

при секретарі Прокопчук М. М.

за участю прокурора Краснікової К.Г.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2
представника потерпілої ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

"5" серпня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями прокурора, потерпілого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4, на вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 4 червня 2008 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця с. Курячі Лози Кривоозерського району Миколаївської області, раніше не судимого, - засуджено:

за ст. 124 КК України до 2 років обмеження волі

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 - 8006грн.50к. на відшкодування матеріальної та 1000грн.- на відшкодування моральної шкоди, на користь потерпілого ОСОБА_5 -1000грн. на відшкодування моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що 25 червня 2007р., біля 22.00 год., на перехресті вулиць Мічуріна та Виноградної в с. Курячі Лози Кривоозерського р-ну Миколаївської області, зустрів раніше знайомого ОСОБА_6 з яким перебував в особистих неприязних стосунках. Після того, як останній раптово наніс засудженому два удари металевими відрами в праве плече та праву сторону тулубу , ОСОБА_4, падаючи на коліна, знаючи про агресивність потерпілого, та вважаючи потерпілого фізично сильнішим, схопив його лівою рукою за волосся, зв'язане в косичку та утримував його з метою запобігання побиттю. Проте, потерпілий наніс йому ще 3-4 удари кулаками в область грудної клітини справа та в обличчя засудженого, причинив перелом 9-го ребра справа, спадини правого плеча, крововилив крила таза, забиття кисті правої руки. Не маючи іншої можливості звільнитися від нападу, захищаючись, продовжуючи утримувати потерпілого за косичку, засуджений наніс ОСОБА_6 удар кулаком правої руки в обличчя, та знайшовши на краю проїзної частини дороги дерев'яну палицю з вбитим в її середній частині цвяхом, підводячись, двічі наніс нею удари по спині потерпілому, а третій раз, коли потерпілий розвернувся, - наніс удар палицею по голові, умисно причинивши тяжке тілесно ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

В апелляції прокурор просить вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 4.06.2008р. скасувати, справу прийняти до провадження апеляційного суду та постановити новий вирок, засудивши ОСОБА_4 за ч.2 ст. 121 КК України, посилаючись на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини, що в процесі боротьби, засуджений, отримавши перевагу над потерпілим, піднявся та став наносити йому удари дерев'яною палицею, коли явної загрози від потерпілого і, як наслідок, - необхідності наносити йому удари, не було. Вважає, що судом першої інстанції, невірно застосовано кримінальний закон.

В апеляції адвокат ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_2

просить вирок суд скасувати в зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_4 покарання та справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що дії засудженого необхідно кваліфікувати за ст. .121ч.2 КК України так як в момент спричинення засудженим потерпілому ударів палицею по спині та голові, останній загрози для засудженого не створював.

В апеляції потерпілий ОСОБА_5, батько померлого ОСОБА_6, не погоджуючись з обставинами скоєння злочину, визнаними судом доведеними та кваліфікацією дій засудженого, просить задовольнити заявлений ним позов на відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.

Вважає, що ОСОБА_4 за змовою з невстановленою особою, з мотивів помсти, умисно, напав на його сина. Наявний у ОСОБА_4.вивих правої кисті він міг отримати від удару в перенісся його сина. Падаючи від цього удару, його син подряпав собі спину, що зафіксовано у висновку експерта. На його думку, в цій ситуації його син був безпорадним, оскільки хворів на астму, і скориставшись цим, засуджений наніс йому палицею удари, в тому числі і той, в наслідок якого настала смерть його сина. На підтримку цих тверджень вказує на те, що на час затримання у засудженого окрім вивиху кисті ніяких тілесних ушкоджень не було, про що свідчив слідчий прокуратури ОСОБА_7 Крім того, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які спілкувались з засудженим наступні дві дні після події злочину, також підтвердили цей факт. А тому, вважає що тілесні ушкодження засудженого, зафіксовані у відповідному висновку експерта не могли бути заподіяні його сином.

Вважає також недоречним висновок суду про те, що палиця, яка долучена до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ, була знаряддям скоєння злочину, оскільки вона належним чином не досліджувалась на факт наявності на ній слідів крові, волосся сина. Окрім того, вона трухлява, що унеможливлює спричинення нею смертельного удару по голові.

Вказує також на те, що покази засудженого про те, що він наносив удари його сину по спині та по голові з правої сторони, оскільки ліва сторона була прикрита неправдивими, так як вони не узгоджуються з висновком експерта про те, що з правої сторони тіла його сина тілесних ушкоджень не було.

В апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, просить в задоволенні апеляцій прокурора та потерпілого ОСОБА_5 відмовити, вирок суду змінити, звільнивши засудженого від відбування покарання у відповідності до ст. .75 КК України, встановивши іспитовий строк в передбачених даною статтею межах.

В обгрунтування своїх вимог, захисник посилається на те, що як в ході досудового слідства, так і в суді засуджений давав однакові та послідовні покази щодо обставин події злочину, які ні в ході досудового слідства ні в судовому засіданні не спростовані та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Так, із довідки Кривоозерської ЦРБ та виписного епікризу видно, що ОСОБА_6, 1976р.н., в період з 28.05.2—3 р. по 25.06.2003р. та з 23.07.2003р. по 18.09.2003р. проходив лікування в Миколаївській обласній психіатричній лікарні з діагнозом психопатоподібний з агресією розлад особистості та поведінки внаслідок соматичного захворювання (бронхіальної астми) - а.с. 107, 108, 109. На думку апелянта, про те що потерпілий являв реальну загрозу для односельців, свідчить те, що 18.06.2007р. потерпілий безпричинно побив засудженого, а тому, в момент події інкримінованого злочину він мав на меті не що інше, як захистити своє життя від агресивного нападу зі сторони потерпілого.

Вважає, що при призначенні покарання суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та даних про особу засудженого, а саме те, що він не судимий, має позитивні характеристики з місця проживання та роботи, після скоєння злочину не допустив жодного правопорушення, частково відшкодував ОСОБА_5 збитки (в розмірі 250грн.), суд також не врахував обставини справи - те що потерпілий становив підвищену загрозу для суспільства в силу психічного захворювання та фізичних здібностей, а також не враховано клопотання депутатів місцевої ради про передачу ОСОБА_4 на поруки органам самоврядування -місцевої ради села Курячі Лози. Вказані обставини на думку апелянта, вказують на те, що засуджений став на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, на підтримку його апеляції, потерпілої ОСОБА_2 та її представника, що наполягав на скасуванні вироку в зв'язку з невірною кваліфікацією дій засудженого, захисника ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції та просив закрити провадження по справі, вважаючи, що засуджений діяв в межах необхідної оборони, засудженого, на підтримку доводів свого захисника, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами вина засудженого ОСОБА_4.у вчиненні злочину, за який його засуджено доказана.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного. ОСОБА_4 вину визнав та суду пояснив, що 2007р., біля 22.00 год., на перехресті вулиць Мічуріна та Виноградної в с. Курячі Лози Кривоозерського р-ну Миколаївської області, зустрів раніше знайомого ОСОБА_6 з яким перебував в особистих неприязних стосунках. Після того, як останній раптово наніс засудженому два удари металевими відрами в праве плече та праву сторону тулубу, від чого він впав на коліна. ОСОБА_6 продовжував наносити йому удари руками та ногами в різні частини тіла, чим спричинив йому перелом 9-го ребра справа, садна правого плеча, крововилив крила таза, забиття кисті руки. Захищаючись, він схопив потерпілого лівою рукою за волосся, зв'язане в косичку. Не маючи іншої можливості звільнитися від нападу, він наніс ОСОБА_6 удар кулаком правої руки в обличчя, та знайшовши на краю проїзної частини дороги дерев'яну палицю та, підводячись, двічі наніс нею удари по спині потерпілому, а третій раз, коли потерпілий розвернувся до нього спиною, -наніс удар палицею по голові, після чого потерпілий впав, а він пішов додому.

Покази засудженого про спричинення йому потерпілим тілесних ушкоджень узгоджуються з показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які підтвердили, що на час проведення відтворення обстановки та обставин події у засудженого була пошкоджена рука, в зв'язку з чим йому надавалась допомога місцевою цілителькою, та висновком судово-медичної експертизи №507 від 4.07.2007р., згідно з яким у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 9-го ребра з правої сторони, садно правого плеча, синяк крила таза справа, які могли утворитися від дії тупого твердого предмету можливо 25.07.2007р. при обставинах, на які вказує засуджений. Ушкодження у вигляді перелому 9-го ребра відноситься до категорії середньої степені тяжкості.(а.с. 99).

Відповідно до протоколів огляду місця події(а.с. 4-14), по вул. .Мічуріна в с Курячі Лози виявлений труп ОСОБА_6 При огляді трупа виявлені ушкодження у вигляді подряпин та саден на спині, розбитий ніс. Крім того, виявлені фрагмент деревяної палиці, інгалятор «асмопен» та резинка білого кольору, зв'язана у вузол.

На ті ж обставини при огляді місця події вказували у судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_7

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №267 від 14.08.2007р.(а.с. 181), ОСОБА_6 причинені перелом склепіння кісток і основи черепа, синяк задньої поверхні грудної клітини, рвана рана задньої поверхні грудної клітини зліва, садна задньої поверхні лівого плеча, перелом кісток носа. Смерть потерпілого настала від перелому склепіння кісток і основи черепу з послідуючим крововиливом. Дані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя в момент спричинення, та могли бути спричинені деревяною палицею, вилученою на місці злочину. Інші тілесні ушкодження стосовно живих осіб відносяться до категорії легких. Малоймовірно, що при таких тілесних ушкодженнях ОСОБА_6 міг пересуватися. Не виключена можливість спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 при обставинах, на які вказує засуджений.

Як в ході досудового слідства, так і в суді, засуджений неодноразово уточнював свої пояснення в частині послідовності нанесення ударів ним та потерпілим, що, на думку потерпілих, свідчить про бажання ОСОБА_4 уникнути відповідальності за скоєний ним злочин. Однак, покази засудженого, на які суд послався у вироку, узгоджуються з іншими дослідженими доказами, та об'єктивних обставин, які могли б спростувати покази засудженого про те, що саме потерпілий безпричинного розпочав бійку, а він, в цій ситуації, вимушений був захищатися, не встановлено.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про заподіяння ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень саме при перевищенні меж необхідної оборони та кваліфікував його дії за ст. . 124 КК України, оскільки необхідності нанесення удару палицею в життєво важливий орган потерпілого - голову, внаслідок чого настала його смерть, при вище вказаних обставинах бійки, не було.

Посилання потерпілого ОСОБА_5 на те, що, на його думку, у засудженого на час затримання не було тілесних ушкоджень, спростовуються даними експертного дослідження №507 від 4.07.2007р.(а.с. 99), згідно з якими засуджений був оглянутий лікарем рентгенологом Первомайської міської поліклініки 27.06.2007р., який зафіксував перелом 9-го ребра та інших тілесних ушкоджень.

Доводи того ж апелянта про те, що долучена до матеріалів кримінальної справи палиця не могла бути предметом скоєння злочину та про те, що виявлені на спині його сина тілесні ушкодження спростовують пояснення підсудного про його дії, так як суперечать висновку експерта про наявні у потерпілого тілесні ушкодження та їх локалізацію, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються висновком експерта №267 від 14.08.2007р. про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 могли бути спричинені тупим твердим предметом з подовженою контактуючою поверхнею, а саме, деревяною палицею, можливо і тою, на яку вказує засуджений.(а.с. 181) Вимогу потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування йому завданої моральної шкоди в повному обсязі - 100000 грн., з тих мотивів, що, на його думку, засуджений вчинив саме навмисне вбивство, колегія суддів вважає безпідставною, оскільки прийшла до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені як фактичні обставини справи так і кваліфікація дій засудженого, що суттєво вплинуло на розмір суми моральної шкоди, належної до виплати.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_4, суд відповідно до вимог ст. .65 КК України, врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про його особу. Клопотання про передачу засудженого на поруки органу місцевого самоврядування судом було вирішено та обґрунтовано відмовлено. Отже, призначене ОСОБА_4 покарання є справедливим і достатнім.

Підстав для скасування вироку або для його зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 4.06.2008р. відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляції прокурора, потерпілого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на цей вирок залишити без змін.