Справа  № 2а-950/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

    головуючого  – судді Попова В.В.,

    при секретарі – Латкіній О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Саксаганської у місті ради м. Кривого Рогу про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність відповідача у проведенні перерахунку та виплати боргу з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з квітня 2007 року по липень 2009 року протиправною, зобов’язати відповідача провести перерахунок соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з квітня 2007 року по липень 2009 року  відповідно до прожиткового мінімуму в розмірі 13943 грн. 87 коп. та сплатити їй цю суму, зобов’язати відповідача проводити їй виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і в подальшому у розмірі прожиткового мінімуму до квітня 2010 року та в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що вона має на утриманні неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку отримувала відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року за №13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» державну допомогу, яка за період з квітня 2007 року по липень 2009 року склала 3843 грн. 13 коп. Однак з таким розміром допомоги вона не згодна, оскільки нарахування та виплату такої допомоги відповідачеві потрібно було здійснювати відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст.62 Закону України «Про державний Бюджет на 2007 рік», ст.58 Закону України «Про державний Бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст.54 Закону України «Про державний Бюджет України на 2009 рік», у зв'язку з чим розмір такої допомоги за вказаний період мав складати: за квітень-вересень 2007 року – 561 грн., за жовтень-грудень 2007 року – 568 грн.; за січень-березень 2008 року – 633 грн., за квітень-червень 2008 року – 647 грн., за липень-вересень 2008 року – 649 грн., за жовтень-грудень 2008 року – 669 грн.; за січень-липень 2009 року – 699 грн. Таким чином, не донарахована та не сплачена сума з виплати належної їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.04.2007 року по 01.08.2009 року становить 13943 грн. 87 коп., виходячи з розрахунку: 17787 грн.(необхідно було нарахувати) ( 561 грн. х 6 міс. + 568 грн. х 3 міс. + 633 грн. х 3 міс. + 647 грн. х 3 міс. + 649 грн. х 3 міс. + 669 грн. х 2 міс. + 699 грн. х 8 міс.) – 3843 грн. 14 коп.(фактично отримано) (34,41 грн. + 129,03 грн. х 3 міс + 132,64 грн. х 2 міс + 134,30 грн. + 140,05 грн. + 144,10 грн. х 20 міс.) =  13943 грн. 87 коп. Отже, такі дії відповідача суттєво звужують її права, гарантовані Конституцією України та Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

У судовому засіданні позивач надала письмову заяву про те, що підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі, просить суд розглядати справу без її участі у судовому засіданні та у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав письмову заяву, у якій вказав, що позов не визнає у повному обсязі, просив суд розглядати справу без його участі у судовому засіданні, надавши при цьому свої письмові заперечення, у яких посилається, зокрема, на те, що Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Саксаганської у місті ради м. Кривого Рогу здійснювало виплати у розмірах, визначених чинним законодавством та не мало компетенції щодо визначення розміру самої соціальної допомоги на відміну від Міністерства праці та соціальної політики України, яке є головним розпорядником коштів та забезпечує перерахування грошових коштів через місцеві органи праці та соціального захисту населення, передбачені в державному бюджеті для виплати, у тому числі, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, а саме на період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, оскільки позивач посилається на рішення Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007, яке набрало чинності лише 09.07.2007 року та не має зворотної дії у часі. Крім того дія вказаного рішення Конституційного Суду України припинена разом із втратою чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», тобто 31.12.2007 року.

    У зв’язку з такими обставинами суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.3 ст.122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народилася дитина – дочка ОСОБА_2, у зв’язку з чим вона набула право на отримання державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (а.с.9).

В судовому засіданні встановлено, що позивач зверталась до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Саксаганської у місті ради м. Кривого Рогу з заявою про перерахунок призначеної їй державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримала відповідь від 12.02.2009 року, в якій їй було повідомлено, що вона отримує таку допомогу на підставі Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якими визначено розміри допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме з 1 січня 2009 року у розмірі, що дорівнює різниці між 75% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень та для призначення вказаної допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, вона має право надати до управління праці та соціального захисту населення довідку про склад сім'ї та декларацію про доходи та майновий стан (а.с.13).

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року (із змінами та доповненнями), в редакції, що діяла до набрання законної сили Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Однак пунктом 14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року було зупинено.

Таким чином, позивач отримувала державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (а.с.11).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано неконституційними і втратившими чинність з дня ухвалення цього Рішення Конституційним Судом України положення абз.3 ч.2 ст.56, п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення складає для дітей віком до шести років: з 1 січня 2007 року – 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року – 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року – 470,00 грн.

Однак відповідачем в оскаржуваний період було призначено позивачеві державну соціальну допомогу в розмірі, встановленому абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (а.с.11), що не відповідає встановленому статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років та положенням ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Разом с тим, суд вважає неправильною думку позивача про те, що сума недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку підлягає стягненню з 01 квітня 2007 року по 08 липня 2007 року, оскільки відповідні положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» на підставі ст.152 Конституції України та п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 року втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України зазначеного Рішення, тобто з 09 липня 2007 року.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача недоотриманої суми державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які охоплюють період з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року, суд вважає, що відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачу державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за зазначений період з урахуванням фактично отриманої нею суми у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року (в редакції, що діяла до набрання законної сили Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік») на виконання Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, а саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідач неправомірно не нарахував та не виплатив позивачці державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року у розмірах, передбачених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року.

Виходячи з цього, суд встановив, що сума недоотриманої державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку повинна отримати позивачка відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року із змінами та доповненнями, з урахуванням положення абз.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року становить 1 885 грн. 74 коп., а саме за липень 2007 року – 237,11 грн. (463 : 31 х 22 = 328,46 грн. – 129,03 грн. – фактично отриманої допомоги), за серпень 2007 року – 330,36 грн., за вересень 2007 року – 328,55, за жовтень 2007 року – 333,87 грн., за листопад 2007 – 329,95 грн., за грудень 2007 року – 325,90 грн.

Вищенаведені висновки свідчать про те, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

В той же час суд не може перекладати на себе обов’язок щодо нарахування суми державної соціальної допомоги позивачу, тому вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок та виплатити таку допомогу позивачеві за вказаний період.

Разом з тим, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача у нездійсненні перерахунку та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Саме зобов’язання відповідача, як суб’єкта владних повноважень, вчинити певні дії, відповідатиме задоволенню вимог, які можуть пред’являтися в адміністративному суді, відповідно до ч.3 ст.105 КАС України.

Вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача у проведенні перерахунку та виплати боргу з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 01 січня 2008 року по липень 2009 року та зобов’язання відповідача провести перерахунок та сплатити на її користь недоплачену суму державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2008 року по липень 2009 рік суд вважає необґрунтованими за наступних підстав.

Суд вважає, що у 2008 році відповідач правомірно проводив позивачу нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року зі змінами, внесеними п.п.7 п.23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VI, що не були визнані неконституційними.

У відповідності до ст.147 Конституції України, ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України», єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Таким чином, правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача проводити виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в подальшому у розмірі прожиткового мінімуму до квітня 2010 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду із адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що у такому випадку право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

У зв’язку з вищенаведеним, суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Крім того, в своїх запереченнях представник відповідача наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.

Судом встановлено, що позивач дізналася про порушення свого права на отримання в повному обсязі державної соціальної допомоги в розмірі, що дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, лише отримавши від відповідача відповідь від 12.02.2009 року про розмір такої допомоги, що їй була нарахована та виплачувалась (а.с.13), на підстави чого суд вважає, що позивачем не пропущені строки позовної давності, встановлені ч.2 ст.99 КАС України тривалістю в один рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.22, ч.3 ст.46, ст.147, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.13, ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року (із змінами та доповненнями), ст.62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 2, 6, 9, 10-15, 17, 69, 86, 94, 99, 158-163, 167, 256 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

               Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Саксаганської у місті ради м. Кривого Рогу  у нездійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року в розмірі меншому, ніж передбачено ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Саксаганської у місті ради м. Кривого Рогу  нарахувати та сплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років у відповідності до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року за період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року з урахуванням фактично отриманої суми допомоги за зазначений період.

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                               В.В. Попов.