Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2009 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Дроботі В.В., Ігнатюка Б.Ю.
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Перечинської міської ради на рішення Перечинського районного суду від 15 жовтня 2009 року по справі за позовом Перечинської міської ради Закарпатської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод в землекористуванні та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки ,-
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року Перечинська міськрада звернулась у суд з вищезазначеною позовною вимогою та як на підставу своїх вимог посилалась на те, що на земельній ділянці запасу територіальної громади місті по вул. Лермонтова в м. Перечин самовільно ОСОБА_1 встановлено гараж. За відсутності будь-яких документів на право користування або власності на земельну ділянку ОСОБА_1 експлуатує гараж без відповідних дозволів землевласника. За цих обставин й просила задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Перечинського районного суду від 15 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Перечинська міськрада подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією про скасування згаданого рішення суду як такого, що є незаконним і необґрунтованим. У зв’язку з цим просить апеляційний суд ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В ході судового засідання апеляційної інстанції, представник апелянта Мулеса О.М. який діє по дорученню підтримав вимоги апеляційної скарги та просив задовольнити її з наведений в ній підстав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області дійшла висновку, що дана скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно з правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. В той же час, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, оскільки не є законним.
Відповідно до змісту ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відхиляючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка, яка значиться під будівлею гаражу перебуває у постійному користуванні відповідача.
Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
На вимогу ч.3 ст.125 ЗК України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) , одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
В матеріалах відсутні будь-які докази того, що земельна ділянка площею 0,0024 га. на якій знаходиться гараж перебуває у правомірному постійному користуванні ОСОБА_1 та й останній не надав суду жодного документу про встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації .
Виготовляючи будівельний паспорт на забудову земельної ділянки у жовтні 2002 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наслідками самовільного захоплення землі, забудовником / а.с. 15 /.
Крім цього, дозвіл на виконання будівельних робіт за № 66 від 08.11.2002 року видано ОСОБА_1 для виконання будівельних робіт по будівництву гаражу по вул. Лермонтова в м. Перечин де розміщений “Гаражний кооператив” / а.с. 14 /.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 здійснив будівництво гаража на земельній ділянці, яку самовільно захопив у відсутності будь-яких правових підстав на те.
На виконання вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати між сторонами слід розподілити в наступний спосіб. Поза як вимоги апелянта підставні, а тому на його користь з ОСОБА_1 слід стягнути 37 грн. витрат на ІТЗ та на користь держави 8,50 грн. судового збору / а.с. 60 /.
Враховуючи встановлені обставин справи, рішення суду першої інстанції є незаконним, а це у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування даного рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги .
Виходячи з вищезазначеного та керуючись вимогами статей 10, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
р і ш и в :
апеляційну скаргу Перечинської міської ради – задовольнити .
Рішення Перечинського районного суду від 15 жовтня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Перечинської міської ради Закарпатської області, задовольнити .
ОСОБА_1 усунути перешкоди Перечинській міській раді Закарпатської області в розпорядженні земельною ділянкою територіальної громади площею 0,0024 га. по вул. Лермонтова в м. Перечин, Закарпатської області шляхом демонтажу будівлі гаражу.
ОСОБА_1 повернути Перечинській міській раді Закарпатської області самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024 га. по вул. Лермонтова в м. Перечин, Закарпатської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Перечинської міської ради Закарпатської області 37 гривень витрат на ІТЗ та на користь держави 8,50 гривень судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили .
Головуючий : ______________________
Судді : ______________________
___________________