СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                   Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 р.                                                              Справа № 818/927/18

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 02.10.2017 був звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України. Листом від 16.02.2018 відповідач прийняв рішення, яким відмовив у призначенні позивачу пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги 23 роки і більше. Вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідач враховував лише календарну вислугу, без включення вислуги в пільговому обрахуванні, яка становить 27 років, 00 місяців та 04 дні. Просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати призначити пенсію за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до поданої ним заяви.

Відповідачем подано відзив на позов, де зазначено, що відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку особам, якщо вони звільнені з служби з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. Оскільки відповідно до наданих документів вислуга років на день звільнення зі служби у календарному обчисленні позивача складає 20 років 07 місяці 18 днів, було прийнято правомірне рішення про відмову у призначенні пенсії.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на різних посадах. Наказом №131/ОС-17 від 02.10.2017 ОСОБА_1 з 02.10.2017 звільнений зі служби на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) (а.с. 7). Згідно витягу з наказу станом на день звільнення вислуга позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції України складає:

- в календарному обчисленні - 20 років 07 місяців 18 днів;

- у пільговому обчисленні - 27 роки 00 місяців 04 дні.

Після звільнення ОСОБА_1, відповідно до вимог пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підготовлено та направлено пакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області для призначення пенсії за вислугу років.

Листом №1575/03.2-04 від 16.02.2018 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги. В листі вказує, що відповідно до п. "а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років може бути призначена за наявності вислуги 23 роки і більше, а за наданими документами вислуга ОСОБА_1 становить 20 років 7 місяців 18 днів.(а.с.6). Суд вважає таку відмову протиправною.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з п. "а" ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: ... з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Відповідно до ст. 17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено "Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі по тексту - Порядок).

Згідно з п.п. "г" п. 3 вказаного Порядку, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів: час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 "Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.

Матеріалами справи підтверджується, що за період служби позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби вислуга позивача становить в календарному обчисленні - 20 років 7 місяців 18 днів; у пільговому обчисленні - 27 роки 00 місяців 04 дні. Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії, відповідач посилається на те, що при призначенні пенсії має враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Календарна вислуга позивача становить 19 років 3 місяці 15 днів та є меншою, ніж встановлена пунктом "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" необхідна мінімальна.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з аналізу Закону та Порядку випливає, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги. Нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено також виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії, не врахував вимоги статті 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 порядок обчислення вислуги, що надає право на пенсію, чітко визначений і ст. 17-1 Закону прямо вказує на обов'язок відповідача такий порядок застосовувати, використовуючи ст. 12 Закону як норму загальну, а статтю 17-1 Закону і Постанову КМУ від 17.07.1992 №393 - як спеціальну.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантій соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від б липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Після надходження документів, необхідних для призначення пенсії ОСОБА_1, відповідач зобов'язаний був призначити останньому пенсію за вислугу років, оскільки, як вище вказано, позивач має більше, ніж 23 роки вислуги, в той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону є вислуга 23 роки.

Враховуючи викладене, відмова відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправною. З метою захисту порушеного права суд вважає необхідним зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до поданої ним заяви.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ідентифікаційний код 21108013) у призначенні пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за вислугу років.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ідентифікаційний код 21108013) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідно до поданої заяви про призначення пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ідентифікаційний код 21108013) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                          О.В. Соп'яненко