Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
10.11.2009 С права № 2-а-190/09/0109
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Клюкіна Н.С.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 23.04.96 ;
представник відповідача Головного управління Служби безпеки України в АР Крим- Динда Олег Вікторович довіреність № 76 від 27.07.09;
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в АР Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Тихопой О.О. ) від 24.03.09 у справі № 2-а-190/09
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
до Головного управління Служби безпеки України в АР Крим (бульвар Франко 13,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)
про визнання незаконною відмову і зобов'язання до певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 24.03.2009 (суддя Тихопой О.О.) у справі №2-а-190/2009 задоволений позов ОСОБА_2. Постановлено: визнати неправомірною відмову Головного управління Служби безпеки України в АР Крим №76/К-8/20 від 25.02.2008 щодо неможливості визнати ОСОБА_2 учасником бойових дій. Зобов’язати Головне управління Служби безпеки України у АР Крим визнати ОСОБА_2 учасником бойових дій і видати йому відповідне посвідчення встановленого зразку.
Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що до переліку держав і періодів бойових дій, який визначений Постановою Кабінету Міністрів України №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»не входять колишні республіки Союзу РСР –Азербайджанська та Вірменська союзні республіки. Крім того, заявник вказав, що в вищевказані постанові йдеться мова про направлення військових фахівців до інших країн за межі Союзу РСР, а по-друге, статус учасника бойових дій може бути встановлений лише на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил РСР про їх особисту участь у бойових діях.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в період з липня 1973 по червень 1995 проходив дійсну військову службу в органах держбезпеки на офіцерських посадах.
В цей період (з 01.02.1990 по 31.03.1990, з 01.05.1990 по 03.06.1990) позивач знаходився у відрядженнях по забезпеченню держбезпеки при надзвичайних обставинах у відриві від місць постійного проходження служби.
З копії посвідчення про відрядження (а.с.15) вбачається, що за розпорядженням командира в/ч 3623 позивач знаходився у відрядженні у м. Баку за 27 квітня 1990 по квітень 1990.
Відповідно до п.2 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
Учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України;
Постановою Кабінету Міністрів України№63 від 08.02.1994 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»затверджений перелік держав яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.
До цього переліку Азербайджанська радянська соціалістична республіка та період 1990 не відноситься.
Згідно до п.6 приміток Переліку Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.
Судом першої інстанції вищевказані нормативні акти до уваги не прийняті, зроблений безпідставний висновок про те, що факт існування етичних конфліктів, що супроводжувались збройними сутичками в кавказьких республіках колишнього СРСР є загальновідомим.
Пояснення свідків –ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які суд прийняв як докази, містять відомості про отримання позивачем під час знаходження у м. Баку у травні 1990 травми та надання йому медичної допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Пояснення осіб, які судом залучені до матеріалів справи, не містять даних про факт існування бойових дій на території Азербайджану у період відрядження позивача. Крім того такі дані можуть бути підтверджені певним видом доказів, а саме довідкою 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про особисту участь позивача у бойових діях.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частиною 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України в АР Крим задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 24.03.2009 у справі №2-а-190/2009 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволені позову ОСОБА_2 про визнання неправомірною відмови Головного управління Служби безпеки України в АР Крим №76/К-8/20 від 25.02.2008 щодо неможливості визнати ОСОБА_2 учасником бойових дій та зобов’язання Головного управління Служби безпеки України у АР Крим визнати ОСОБА_2 учасником бойових дій і видати йому відповідне посвідчення встановленого зразку відмовити.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко