Справа № 22ц-20803/09
Категорія № 26(3)
Головуючий у першій інстанції - Шум Л.І.
Доповідач - Турік В.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2009 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Неклеси В.І.
суддів - Турік В.П., Савіної Г.О.,
при секретарі - Куреденко О.П.,
за участю - представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області Лутоніної Надії Володимирівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків,-
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків в сумі 100 000грн., посилаючись на те, що під час виконання трудових обов'язків він втратив професійну працездатність, що спричинило йому моральні страждання.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2009року позов ОСОБА_1 задоволено частково, на користь позивача стягнуто 35 000грн.
В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позовних вимог через неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, і порушення судом
норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, в матеріалах справи відсутні докази заподіяння позивачеві моральної шкоди, в тому числі немає висновку МСЕК щодо наявності моральних страждань у позивача; судом не обґрунтований розмір стягнутої на користь позивача моральної шкоди; суд не взяв до уваги те, що позивач звернувся до суду в 2008 році, відповідно до Законів України «Про державний бюджет на 2006 та на 2007 роки» дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування моральної шкоди потерпілим і ч.1енам їх сімей було зупинено. Законом України №717 від 23.02.2007р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», відповідно до яких усі норми даного Закону стосовно виплати моральної шкоди виключено. У п.3 розділу XI «Прикінцеві положення» вказаного Закону після абзацу третього доповнено новим абзацом, згідно якого відшкодування Відділення Фонду моральної шкоди незалежно від часу настання випадку припиняється з січня 2008року, а тому Відділення Фонду є неналежним відповідачем.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час працював у шкідливих умовах праці, внаслідок чого отримав професійне захворювання. Відповідно висновку ЛЕК НДІ Промислової медицини від 24.03.2005 року позивачу встановлена наявність професійного захворювання з діагнозом захворювання легень 1ст. (хронічний обструктний бронхіт,емфізема легень 1ст.) ЛН -першого- другого ступеня та вібраційна хвороба 1ст.
Висновком МСЕК від 18.05.2005року, позивачеві у зв*язку із профзахворюваннями встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 35 % безстроково (20% вперше, 15% повторно).
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з того, що відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності з 18.05.2005р. безстроково, згідно ж ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи моральну шкоду, було покладено на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 також встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва з втратою потерпілим професійної працездатності.
Згідно рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007, № 10 рп/2008 від 22.05.2008року,визнано неконституційними зупинення абз.4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007р.» в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і ч.1енам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку, оскільки законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасувати їх з об'єктивних причин, це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Однак колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (з наступними змінами) «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, з урахуванням характеру, обсягу, тривалості та наслідків заподіяних позивачеві моральних страждань, стану здоров'я потерпілого, істотних вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи.
Суд при постановлені рішення не врахував тяжкість фізичних і моральних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На підставі викладеного, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість тілесних ушкоджень, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає за необхідне змінити рішення суду, зменшивши розмір моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 35 000грн. до 16 000грн.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про те, що суд неправильно керувався ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», а також про те що відмовивши відповідачу в задоволенні клопотання про призначення МСЕК для встановлення факту спричинення моральної шкоди, виключив можливість отримання подання відповідного висновку медичних органів, є безпідставними і висновків суду не спростовують.
Інші доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі про незаконність в задоволенні позову, невідповідність висновків суду обставинам по справі, є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки висновків і не можуть бути підставою для скасування рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно змінити, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди до 16 000грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ч. 1 п.3, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 лютого 2009 року змінити, зменшивши суму моральної шкоди, стягненої на користь ОСОБА_1, з 35 000грн. до 16 000грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.