Справа № 444/160/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року м Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Невойта П.С.

секретаря с/з Семків Х.І.

за участю представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

24.01.2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 7000,00 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ України сумі 190260,00 грн. та 3% річних в сумі 189,00 доларів США, що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ України станом на 11.01.2017 року в сумі 5137,00 грн. та проценти за користування коштами в розмірі 1072,82 доларів США, що еквівалентно 29159,24 грн., що разом складає 8261,82 доларів США, що еквівалентно 224556,26грн. згідно письмової розписки від 08.02.16 та судовий збір в сумі 2245,56 грн..

Позов мотивовано тим, що 08 лютого 2016 року між ним та ОСОБА_5 був укладений договір позики, згідно якої ОСОБА_5 позичила 7000 доларів в ОСОБА_4 та зобов'язується віддати протягом 10 днів,, про що складено розписку, однак до сьогоднішнього часу борг не повертає. Оскільки відповідач порушила взяті на себе зобов'язання, проценти за користування коштами не сплачувала, добровільно кошти не повертає, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 16.11.2017 року /а.с.144/ позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 та представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 08.12.2017 року /а.с.152/ в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, з підстав викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, яке долучено до матеріалів справи /а.с.108-110/.

Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 24.01.2017 року провадження у справі відкрито.

За заявою позивача про забезпечення позову, ухвалою суду від 24.01.2017 року з метою забезпечення позову накладено арешт на 1/5 частки квартири загальною площею 44.7 кв.м., житлова площа 26.6 кв.м., що знаходиться за адресою: Тернопільська область м.Тернопіль, вул.Протасевича, 14/83, яка належить ОСОБА_5 на праві спільної часткової приватної власності.

14.03.2018 року представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору №246 про надання правової допомоги від 08.12.2017 року /а.с.152/ через канцелярію суду подав заяву про зупинення провадження у даній цивільній справі.

На обґрунтування такої заяви посилався на те, що Шевченківським районним судом м.Львова (справа 466/6829/17) розглядається позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договору цієї ж позики недійсним.

До того ж у Жовківському відділі поліції Камяна-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12016140240000238 від 18.02.2016 за ч.1 ст.355 КК України, у якому відповідач має статус потерпілої.

Оскільки договір на тепер є спірним, то вважає, що є об'єктивна необхідність зупинити провадження.

Ухвалою від 14 березня 2018 року у задоволенні заяви від 14.03.18 представника відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовлено.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, допитаного як свідка, представника відповідача, показання свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно розписки від 08 лютого 2016 року ОСОБА_5 позичила 7000 доларів у ОСОБА_4 та зобов'язалась віддати протягом 10 днів /а.с.183/.

Окрім цього судом встановлено, що грошові зобов'язання відповідач до цього часу не виконав.

Будучи допитана як свідок відповідач ОСОБА_5 дала показання про те, що в день написання розписки, позивач з кількома особами прибу до неї у будинок та бажали розмовлти з чоловіком. Зясувавши, що ОСОБА_4 вимоагає гроші, вона зателефонувала до мами в Італію та повідомила про це. В подальшому і позивач розмовляв з мамою та повідомив, що донька і зять знають за що винні йому гроші. У результаті розмови погодили, що впродовж 10 днів вони знайдуть кошти. У неї було зауваження до позивача, чому він вимагає повернути не 6,5 тис.дол.США як було погоджено, а сім, на що останній повідомив, що це відсотки. Тоді вона вирвала аркуш з зошита дитини та написала розписку. Вважає, що така була написана під тиском, з погрозою насильства та небезпеки життю її сімї. Не заперечила, що раніше позивач позичав їй гроші також дол.США на різні потреби і вона такі гроші повертала. За місяць до цієї події вона передала позивачу 400 Євро на погашення боргу. Приблизно через 10 днів, 18.02.16, вона порадившись дома з чоловіком, звернулася до поліції з заявою про вимагання грошей.

ОСОБА_6 як свідок у судовому засіданні дав показання про те, що 08.02.16 він перебував у себе вддома коли до них приїхав позивач зі своїм батьком та знайомим ОСОБА_7. Дружина з дітьми перебувала у спальні, але почувши розмову вийшла. На вимогу повернути гроші, дружина зателефонувала своїй мамі до Італії. Так, як грошей не було, то вони вимагали поїхати з ними, на що дружина взяла аркуш паперу та написала розписку. Також повідомив, що ОСОБА_4 він передавав кілька разів кошти - дол.США: 300 і 850. До січня 2016 року він повернув позивачу 3 тис. дол. США.

Отже, з показань ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що кошти, якими вони розраховувалися та отримували позику є дол.США.

Відповідно до вимог ст. 625 ч.2 ЦК України, на яких позивач ґрунтує свої позовні вимоги, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Поняття позикових відносин і договору позики визначаються положеннями гл.71 ЦК.

Відповідно до ст.1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п.2 ч.1 ст.1046 ЦК).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій ст.640 ЦК, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч.1 ст.207 ЦК).

Такі ж, по суті, висновки містяться й у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 та в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.09.2015.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-50цс16, досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

У справі, яка розглядається, суд, установивши, що укладений сторонами письмовий договір позики є не лише фактом укладення договору, а й передачі позикодавцем грошової суми позичальнику, приходить до висновку про виникнення боргового зобов'язання у ОСОБА_5

Сатном на час розгляу справи та ухвалення рішення заборгованості становить: 183750,00 (сто вісімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) борг що еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 7000,00 дол. США. З розрахунку, зазначеного у прозовній заяві - 3 відсотки річних становить 189,00 дол.США, а тому також підлягає до стягнення на користь позивача 4961 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одну гривню 25 коп.), зчим суд погоджується.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд відмовляє у задовленні позовних вимог щодо стягнення відсотків за позикою, оскільки позивачем у позовній заяві не наведено конкретний розрахунок, а доданий до позовної заяви ніким не підписаний та не обгрун тований.

Зібрані у справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позов підлягає до часткового задовлення.

З відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 188711 (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот одинадцять гривень 25 коп.), що еквівалентно на час ухвалення рішення згідно офіційного курсу НБУ 7189,00 дол.США, згідно договору позики (розписки) від 08.02.2016, що становить 183750,00 (сто вісімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) борг та 4961 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одну гривню 25 коп.) 3 відсотки річні, а також судовий збір у сумі 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім гривень 50 коп.)

У решті у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Позивач: ОСОБА_4, який проживає: АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_5, яка зареєстрована АДРЕСА_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_3.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя П. С. Невойт