Справа № 2-92/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гуменної Н.М.

при секретарі Трембач М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 174 959 грн. 77 коп. завданої матеріальної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.07.2009 року в с. Нагірне Сколівського району з вини ОСОБА_2 відбулась ДТП. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди їй була завдана матеріальна шкода, яка полягала у понесених нею витратах на лікування - 43 836 грн. 73 коп., витратах на поховання чоловіка ОСОБА_4 -20 701 грн. 92 коп., витратах на встановлення надгробного пам"ятника -64571 грн. 28 коп., 29 140 грн. 56 коп. шкода, яка завдана внаслідок пошкодження автомобіля ВАЗ-2109 та 52 140 грн. шкоди, яка була заподіяна внаслідок втрати годувальника. Крім того, із НАСК "Оранта"просить стягнути: 51 000 грн. за завдану шкоду життю, 51 000 за шкоду завдану здоров"ю, 25 500 грн. за шкоду завдану майну. Внаслідок ДТП вона також, зазнала моральної шкоди, яку оцінює в 100 000 грн. та просить стягнути в межах страхових лімітів із НАСК "Оранта", а решту із ОСОБА_2

21.06.2010 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було об"єднано в одне провадження.

В поданому позові ОСОБА_3 просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та НАСК "Оранта"матеріальну шкоду в розмірі 52 653 грн. 23 коп. та 100 000 грн. за завдану моральну шкоду. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.07.2009 року в с. Нагірне Сколівського району з вини ОСОБА_2 відбулась ДТП. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди він поніс витрати на лікування в розмірі 6290 грн. 40 коп., а також йому була завдана шкода внаслідок знищення ноутбуку - 4650 грн. 83 коп. Він постійно перебував на утриманні батька ОСОБА_4 так як навчався і не працював, а тому вважає, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати йому шкоду завдану внаслідок втрати годувальника, яку він оцінює в 41 712 грн.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просить стягнути солідарно із ОСОБА_2 та НАСК "Оранта"на користь ОСОБА_1 213 165 грн. 49 коп. матеріальної шкоди, а саме:

- 43 836 грн. 73 коп. витрати на лікування,

-54 915 грн. шкоди завданої втратою годувальника,

- 20701 грн. 92 коп. витрати на поховання ОСОБА_4,

- 64 571 грн. 28 коп. витрати на спорудження надмогильного пам"ятника ОСОБА_4,

- 29 140 грн. 56 коп. шкоди завданої внаслідок знищення автомобіля ВАЗ-2109

та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн. і судові витрати.

На користь ОСОБА_3 просить стягнути 52 653 грн. 23 коп. матеріальної шкоди, а саме:

- 6290 грн. 40 коп. витрати на лікування,

- 41 712 грн. шкоди завданої смертю годувальника ОСОБА_4,

- 4650 грн. 83 коп. шкоди завданої знищенням ноутбука

- 100000 грн. моральної шкоди.

Представник ОСОБА_2 -ОСОБА_5 подав до суду заперечення згідно, якого заявлений позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнають частково з наступних підстав. ОСОБА_1 не надала жодних відомостей про отриманні страхові виплати, обсяг цих витрат, які вже були здійсненні та ще будуть здійсненні у майбутньому за рахунок страхових виплат. Життя та здоров"я ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, а також транспортний засіб ВАЗ-2109, в якому вони перебували в якості пасажирів були застраховані. Застрахованою, також, була і цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, а тому вважає, що шкода, яку повинен відшкодувати ОСОБА_2 має дорівнювати різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. З поданого позову та доданої довідки про госпіталізацію не зрозуміло, яке саме спеціальне стаціонарне лікування проходила у Німеччині ОСОБА_1 так як, життя та здоров"я ОСОБА_1 на момент ДТП було застраховане, страхова компанія опікувалась нею під час лікування в Україні, забезпечила транспортування її до Німеччини, а тому і подальше її лікування повинно було проводитись за рахунок страхової компанії. Не надано, також, ОСОБА_1 підтверджень розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля ВАЗ-2109, так як експертне дослідження його для визначення розміру заподіяної шкоди не проводилось. Щодо стягнення з ОСОБА_2 шкоди внаслідок втрати годувальника вважає, що така задоволенню не підлягає, оскільки ОСОБА_1 не надала підтверджень того, що вона перебувала на утриманні загиблого чоловіка. Моральну шкоду заявлену ОСОБА_1 вважають завищеною та погоджуються відшкодувати її в розмірі 8000 грн. Матеріальну шкоду не визнають, так як ОСОБА_1 не надала документального підтвердження завданої шкоди, а підтвердженні збитки повинні бути відшкодовані страховою компанією. Відносно ОСОБА_3, то ним, також, не подано жодних відомостей про отримані страхові виплати. Не надано жодних доказів щодо знищеного ноутбуку, експертне дослідження щодо визначення його вартості не проводилось, а тому зазначена шкода ОСОБА_3 не може бути відшкодована. Незрозумілим залишається, також відомості щодо стаціонарного лікування, яке він проходив у Німеччині. Невідомо чи було отримано ним страхові виплати внаслідок ДТП. Щодо моральної шкоди, то ОСОБА_3 не зазначив з яких саме міркувань він виходив визначаючи її розмір. Погоджується відшкодувати моральну шкоду в розмірі 3500 грн. Щодо матеріальної шкоди вважає, що така повинна бути відшкодована лише страховою компанією згідно наданих підтверджень.

Представник НАСК "Оранта"- Фіцик Н.Я. подав до суду заперечення, згідно якого позов не визнає та просить відмовити з наступних підстав. 11.06.2009 року між НАСК "Оранта"та ОСОБА_2 був укладений договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних траспортних засобів. Протягом всього розгляду справи ОСОБА_1 не зверталась до страхової компанії про виплату страхового відшкодування. Важає, що вона не має права на одержання виплат по втраті годувальника так як, нею не надано доказів того, що вона була непрацездатною. ОСОБА_1 також не подала доказів про отриманні страхові виплати. Допомога на поховання та спорудження надгробного пам"ятника є одним з видів соціальної допомоги, яка надається державою Німеччина своїм громадянам. ОСОБА_1 не подала доказів із зазначенням вартості наданних послуг з поховання та вартості надгробного пам"ятника. Щодо транспортного засобу, то відповідно до ст. 30.3 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних траспортних засобів"якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості траспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації траспортного засобу з місця дорожньо-траспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ. Доказів на підтвердження вартості ушкодження автомобіля ОСОБА_1 не подано. Щодо моральної шкоди, то якщо така полягала у душевних стражданнях за життя чи здоров"я інших людей, відшкодування такої шкоди на страхову компанію Законом не покладається. Так як, ОСОБА_1 було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, також, враховуючи що страждання в основному були пов"язані із втратою чоловіка та переживанням за здоров"я сина, вважає, що моральна шкода складає 400 грн. Щодо матеріальної шкоди просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 11.07.2009 року приблизно о 19 год. -19 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи мікроавтобусом Vito", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у світлу пору доби у напрямку м. Чоп по правій смузі руху автодорогою "Київ-Чоп"на 685 км. + 650 м. в межах населеного пункту с. Нагірне Сколівського району Львівської області, порушив вимоги п.1.2, п.1.3, п.1.5 ч.1, п.1.10, п. 2.3. "б", п.8.1, п.10.1, п.11.2, п.11.3, п.12.1, п.12.3, п.12.4.-12.7, п.12.9."б", п.13.1, п.13.3 Правил дорожнього руху, а саме: проявив злочинну недбалість та неувагу до дорожньої обстановки, відповідно не відреагував на її зміну, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не врахував погодні умови, стан дорожнього покриття, мокрого від дощу, вибрав таку швидкість руху, яка не тільки перевищувала максимально допустиму для руху в межах населеного пункту 60 км/год., але й перевищила максимально допустиму по умовах зчеплення на даному заокругленні повороту -більшу ніж 71 км/год., що призвело до втрати мікроавтобусом поперечної стійності (неконтрольованого заносу), в результаті чого, не справився з управлінням, виїхав в забороненому місці на смугу зустрічного руху, чим поставив водія зустрічного автомобіля "ВАЗ-2109", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 в такі умови, в яких останній не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення транспортних засобів, шляхом застосування екстренного гальмування з моменту виникнення тому небезпеки для руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_4 спричинено смерть, пасажиру ОСОБА_1 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, пасажиру ОСОБА_3 - легкі тілесні ушкодження, а сам водій ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.2,5 ст.1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 4 ст.61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов"язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Вироком Сколівського районного суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та засуджено на 4 роки позбавлення волі із встановленням йому іспитового строку на підставі ст.75 КК України строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили і є преюдиціальним, при розгляді даної справи.

Згідно висновку експерта №395 від 15.07.2009 року вбачається, що ОСОБА_1 під час ДТП 11.07.2009 року отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середньої тяжкості тілесного ушкодження, а саме травматичний вивих правого стегна, синці чола справа, нижньої губи, лівого плеча, правої гомілки; рвані рани правої брови, нижньої губи справа, садна правої вилиці, лівої гомілки, правої ступні.

Згідно висновку №396 від 15.07.2009 року ОСОБА_3 під час ДТП 11.07.2009 року отримав тілесні ушкодження, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, а саме: садна грудей справа, садна лівого передпліччя, садна обох колін, підшкірний крововилив живота.

Також, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 із заявою про страхове відшкодування до НАСК "Оранта"не зверталися.

Крім того, представник позивачів -ОСОБА_7 подав до суду заяву згідно якої, йому відомо зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що такі не отримували в Німеччині будь-яких відшкодувань, завданих їм внаслідок ДТП, яка мала місце 11.07.2009 року. Також, вони в подальшому не будуть претендувати на будь-які відшкодування від ОСОБА_2 в порядку регресу.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до п.п.9.2, 9.3 ст.9 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 грн. на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих - 51 000 грн. на одного потерпілого, а згідно з ст.23 вказаного Закону підлягає, також, відшкодуванню шкода заподіяна життю та здоров'ю потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка пов'язана з лікуванням потерпілих.

В поданому позові як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 просять стягнути шкоду завдану життю та здоров"ю, майну та моральну шкоду в межах страхових лімітів із НАСК "Оранта". Суд, вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки в порушення ст.35 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"ОСОБА_1 та ОСОБА_3, як встановлено в судовому засіданні, не звертались із відповідною заявою до страховика про страхове відшкодування і таке питання відповідно повинно бути врегульовано у поза судовому порядку.

Згідно ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. Так, як внаслідок вчинення ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України було завдано шкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру відшкодування шкоди, як про це просить представник відповідача ОСОБА_5

У відповідності до п.1 ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується дитині -до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту, - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає стягнення шкоди завданої внаслідок втрати годувальника в розмірі 20 856 грн., (24 місяці х 869грн.). Суд, вважає, що сума повинна бути саме такою, оскільки тривалість навчання становить з моменту ДТП до його закінчення - 24 місяці.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 22.3 ст.22 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"потерпілим відшкодовується також моральна шкода. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у п.9.3 ст. 9 цього закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи, що під час ДТП позивачі зазнали значних моральних страждань і переживань, які полягали в тому, що внаслідок ДТП вони отримали тілесні ушкодження, а також беручи до уваги те, що в результаті ДТП помер ОСОБА_4, тому з врахуванням обсягу та характеру моральних страждань позивачів, з ОСОБА_2 слід стягнути відшкодування за заподіяну моральну шкоду в розмірі по 48 725 грн. кожному з позивачів, тобто, різницю між фактичним розміром шкоди визначеної судом, а саме 50 000 грн. та страховою виплатою в розмірі 2550 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільний позов на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Між тим, представником позивачів не представлено і судом не здобуто жодних доказів на підтвердження шкоди яка була завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу ВАЗ-2109, який належав померлому ОСОБА_4, зокрема, в матеріалах справи відсутній висновок експертного автотоварознавчого дослідження на предмет визначення розміру завданої шкоди, а також, не надано доказів того, що на момент ДТП ноутбук, що належав ОСОБА_3 перебував у автомобілі ВАЗ-2109, також такі докази відсутні і в матеріалах кримінальної справи.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат по втраті годувальника в розмірі 54 915 грн., то такі задоволенню не підлягають, оскільки визначене ст.1200 ЦК України право на одержання такої виплати мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом -довічно. Однак, ОСОБА_1 не надала доказів того, що вона мала право на утримання від ОСОБА_4 чи була непрацездатною або особою, яка досягла пенсійного віку.

Щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат на встановлення пам"ятника в розмірі 64 571 грн., суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"витрати на виготовлення пам"ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам"ятників і огорож в даній місцевості. Однак, ОСОБА_1 не представила в судове засідання підтвердження граничної вартості виготовлення пам"ятника, відсутність якого унеможливлює стягнення з відповідача витрат на встановлення пам"ятника, а також не надала доказів на підтвердження фактично понесених витрат на встановлення надгробного пам"ятника.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, відтак стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6607 грн. 15 коп. витрат на правову допомогу та 1426 грн. 75 коп. витрат пов"язаних із залученням перекладачів, слід задоволити, оскільки такі документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 10-12,33,60,61,88,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.1166,1167,1168,1187,1193,1194,1200,1201,1202 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 48 725 /сорок вісім тисяч сімсот двадцять п"ять/ грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6607 /шість тисяч шістсот сім/ грн. 15 коп. витрат на правову допомогу та 1426 /одну тисячу чотириста двадцять шість/ грн. 75 коп. витрат пов"язаних із залученням перекладачів.

У решті позовних вимог відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, НАСК "Оранта"про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задоволити частково.

Стигнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 шкоду завдану внаслідок втрати годувальника в розмірі 20 856 /двадцять тисяч вісімсот п"ятдесят шість/ грн. та 48 725 /сорок вісім тисяч сімсот двадцять п"ять/ грн. моральної шкоди, всього 69 581 /шістдесят дев"ять тисяч п"ятсот вісімдесять одну/ грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 9745 /дев"ять тисяч сімсот сорок п"ять/ грн. державного мита.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. Гуменна

Оригінал рішення