ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" серпня 2006 р.

Справа №  6/180

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Баранця О.М.розглянув матеріали справи

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе",

м. Олександрія Кіровоградської області

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія Кіровоградської області

про скасування акта

За участю представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: Сагайдачна В.В., довіреність № 9127 від 28.07.2006 року;

Час прийняття постанови: 09 : 38

Товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" подано позов про скасування податкового повідомлення - рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.04.2006 року № 0000572310/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 133447,50 грн., з яких основний платіж складає 88965,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 44482,50 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідно до змісту   п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в нього виникло право на податковий кредит в момент отримання податкових накладних, які відповідають встановленим вимогам пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165.

Відповідач у письмових запереченнях проти позову просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція вважає, що так як товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003" не подавало податкову звітність до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі   м. Києва, тобто не декларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість і відповідно підприємством податок на додану вартість до бюджету не сплачувався, у позивача відсутні правові підстави для включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних, з зазначеними реквізитами товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003". Крім того, ТОВ "Сервісторгінвест - 2003" взагалі не мала права складати податкову накладну, оскільки в цей період не являлась платником податку на додану вартість.

Телеграмою від 10.08.2006 року позивач просить перенести розгляд справи в зв'язку з хворобою представника. Господарський суд відхиляє клопотання позивача з наступних підстав. Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає можливості перенесення розгляду справи. Позивач не надав доказів неможливості явки представника в судове засідання. Надання повноважень на представлення інтересів сторони в процесі не обмежено будь -  яким певним колом осіб. Крім того, господарський суд врахував, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).  

11.08.2006 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, яка виготовлена в повному обсязі  14.08.2006 року.

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -

                                          ВСТАНОВИВ:

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією  проведено позапланову виїзну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість  товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" за період з 01.10.2003 року по 31.12.2003 року.  

За результатами перевірки Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт № 418/23-00-23680902 від 28.10.2005 року.

При проведенні перевірки встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "СоЛе" складено ряд договорів про здійснення господарських операцій з поставки товарів товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе". А саме № 07-10/03 від 07.10.2003 року, № 22-10/03 від 22.10.2003 року, № 23-10/03 від 23.10.2003 року, № 28-10/03 від 28.10.2003 року, № 30-10/03 від 30.10.2003 року, № 46-1юр/с від 04.11.2003 року, № 47-1юр/с від 11.11.2003 року, № 48-1юр/с від 25.11.2003 року та договір купівлі – продажу № 30/10-03 юр від 30.10.2003 року.   

На протязі жовтня – грудня 2003 року на виконання умов зазначених вище договорів між товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003" були проведені господарські операції по придбанню та продажу товару, які відображені товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" в бухгалтерському та податковому обліку.

Придбання товару товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" від "Сервісторгінвест - 2003" відображено в бухгалтерському обліку згідно записів картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003", проведених на підставі наступних видаткових накладних: № 73 від 09.10.2003 року на загальну суму 43574,40 грн.; № 87 від 16.10.2003 року на загальну суму 32022,00 грн.; № 85 від 16.10.2003 pоку на загальну суму 37604,77 грн.; № 99 від 21.10.2003 року на загальну суму  37015,64 грн.; № 110 від 27.10.2003 року на загальну суму 24046,20 грн.; № 117 від 29.10.2003 року на загальну суму 19500,00 грн.; № 130 від 04.10.2003 року на загальну суму 43664,00 грн.; № 138 від 06.11.2003 року на загальну cyмy 41850,76 грн.;      № 142 від 07.11.2003 року на загальну суму 33628,00 грн.; №149 від 11.11.2003 року на загальну суму 31520,00 грн.; № 161 від 14.11.2003 pоку на загальну суму 31520,00 грн.; № 164 від 14.11.2003 pоку на загальну суму  33628,00 грн.; № 173 від 18.11.2003 року на загальну суму 31520,00 грн.; № 190 від 21.11.2003 року на загальну суму 33628,00 грн.; № 206 від 25.11.2003 року на загальну суму   27270,00 грн.; № 228 від 28.11.2003 року на загальну суму  31800,00 грн.

Придбання товару в бухгалтерському обліку відображено по Дт рахунку 281 "Товари на складі" і 6442 "Податковий кредит" та по кредиту рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

В податковому обліку зазначені господарські операції по придбанню товарів від товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), що  зареєстрована в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції за № 915 від 21.01.2005 року.

Згідно з записами в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) товариство з обмеженою відповідальністю "СоЛе" в жовтні 2003 року придбало у товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003" бензин на суму 174262, 64 грн., в тому числі податок на додану вартість 29043,83 грн., в листопаді 2003 року на суму 340028,76 грн., в тому числі податок на додану вартість 56671,46 грн., в грудні 2003 року на суму 19500,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 3250,00 грн.

Суми податку на додану вартість у відповідних періодах включені підприємством до складу податкового кредиту.

Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за жовтень 2003 року в сумі 29044,00 грн., за листопад 2003 року в сумі 56671,00 грн., за грудень 2003 року в сумі 3250,00 грн. та заниження чистої суми зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88965,00 грн., в тому числі за жовтень 2003 року в сумі 29044,00 грн., за листопад 2003 року в сумі 56671,00 грн., за грудень 2003 року в сумі 3250,00 грн. за рахунок включення до податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних, що виписані не платником податку на додану вартість, тому що статут та установчий договір і первинні бухгалтерські документи з моменту їх складання, свідоцтво платника податку на додану вартість від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003" згідно рішення Солом'янського районного суду від 18.06.2004 року по справі № 2-2167/2004 року визнано недійсними. В зв'язку з ненаданням до податкового органу товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" податкової звітності відсутні докази декларування та сплати до бюджету вказаних сум податку на додану вартість.

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 0000572310/0 від 04.11.05 року  визначено товариству з обмеженою відповідальністю "СоЛе" суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 88965 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 44482,50 грн., а всього 133447,50 грн.

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією рішенням № 15508/25-00 від 27.12.2005 року за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе" залишено без змін рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.11.2005 року    № 0000572310/0 про сплату податку на додану вартість в сумі в сумі 88965 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44 482,50 грн.

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 0000572310/1 від 29.12.2005 року  визначено товариству з обмеженою відповідальністю "СоЛе" суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 88965 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 44482,50 грн., а всього 133447,50 грн.

Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області рішенням № 1312/10/25-037 від 10.03.2006 року за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе" залишено без змін рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 04.11.2005 року    № 0000572310/0 (від 29.12.2005 року № 0000572310/1) про сплату податку на додану вартість в сумі в сумі 88965,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44 482,50 грн. з урахуванням рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.12.2005 року № 15508/25-00.

Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією податковим повідомленням - рішенням № 0000572310/2 від 03.04.2006 року визначено товариству з обмеженою відповідальністю "СоЛе" суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 88965 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 44482,50 грн., а всього 133447,50 грн.

Державною податковою адміністрацією України рішенням № 4650/6/25-0515 від 26.04.2006 року скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СоЛе" скаргу залишено без розгляду.

Господарський суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.06.2004 року по справі № 2-2167/2004 pоку  визнано недійсними статут та установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" та первинні бухгалтерські документи з реквізитами товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" з моменту їх складання, свідоцтво платника податку на додану вартість № 36081721, видане товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" 17.07.2003 року від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СоЛе" на протязі жовтня - грудня 2003 pоку здійснювалися господарські операції з придбання та продажу товарів з суб'єктом підприємницької діяльності "Сервісторгінвест-2003" установчі, бухгалтерські документи та свідоцтво платника податку на додану вартість, від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість,  рішенням суду визнано недійсними.

Позивачем господарські операції по придбанню товарів від "Сервісторгінвест - 2003" відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), що зареєстрована в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції. Суми податку на додану вартість по податкових накладних, з зазначеними реквізитами товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" вписані позивачем до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та включені до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень - грудень 2003 року.

В зв'язку з тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.06.2004 року по справі № 2-2167/2004p. визнано недійсними статут та установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" та первинні бухгалтерські документи з реквізитами товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" з моменту їх складання, свідоцтво платника податку на додану вартість № 36081721, видане товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" 17.07.2003 року, від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість та в зв'язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю  "Сервісторгінвест - 2003" не надавало податкової звітності до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, тобто не декларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість господарський суд прийшов до висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю  "Сервісторгінвест - 2003" податок на додану вартість до бюджету не сплачувався, а тому у позивача не було підстав включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних, з зазначеними реквізитами товариства з обмеженою відповідальністю  "Сервісторгінвест - 2003".

У товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" податкового зобов'язання не виникало, оскільки товариством звіти до податкового органу не надавались та не декларувалось податкове зобов'язання з податку на додану вартість та відповідно не сплачувався податок на додану вартість до бюджету, що підтверджується листом № 1781/7/15-101 від 13.05.2005 року Державної податкової інспекції у Солом'янському районі  м. Києва.

П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України          "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" на потязі жовтня - грудня 2003 року не проводилося нарахування податкового зобов'язання та не проводилося сплата податку на додану вартість до бюджету, так як податкова звітність до податкового органу не надавалася, у позивача не було підстав віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту по податкових накладних, з реквізитами товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест -2003".

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне   відшкодування   -   це   сума,   що   підлягає   поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Позивач на підставі норм п.п. 7.2.1, п.7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5, п 7.4,        п.п. 7.5.1, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" вважає, що для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту достатньо таких підстав, як: здійснення   операції   з   придбання   товарів;   наявність   належним   чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

В той же час, наведена вище норма п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до п.п. 7.7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону України "Про податок на додану вартість", право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

До вказаного висновку прийшов Верховний Суд України у постановах від 19.04.2005 року та від 05.07.2005 року.

У відповідності з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок не додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. П. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від   30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  від  23.06.1997 pоку № 233/2037, встановлено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Позивач отримав від товариства з обмеженою відповідальністю  "Сервісторгінвест-2003" товарно – матеріальні цінності на загальну суму 533791,77 грн., у тому числі 88965,30 грн. податку на додану вартість. На цю суму виписані продавцем податкові накладні №№ 110, 99, 85, 87, 73, 228, 206, 190, 173, 161, 164, 149, 142, 138, 130, 117. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.06.2004 року по справі № 2167/2004р., яке вступило в законну силу, визнано недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003" з моменту реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку не додану вартість з дня видачі. Також встановлено непричетність засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" Пархоменко О.І. та Сомсікової Н.П. до діяльності цього підприємства, тобто податкові накладні підписані невідомими особами.

Господарський суд погоджується з висновком Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, що податкові накладні, видані товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест-2003", підписані особою, яка не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.

Не можна вважати податкові накладні №№ 110, 99, 85, 87, 73, 228, 206, 190, 173, 101, 164, 149, 142, 138, 130, 117 такими, що відповідають вимогам ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Господарський суд прийшов до висновку, що позивачем безпідставно завищено податковий кpeдит з вартості товарів, одержаних від товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісторгінвест - 2003" - неплатника податку на додану вартість та від підприємства статут та установчий договір і первинні бухгалтерські документи з моменту їх складання, свідоцтво платника податку на додану вартість № 36081721 від 17.07.2003 року від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість рішенням Солом'янського районного суду від 18.06.2004 року по справі № 2-2167/2004p. визнано недійсними та в зв'язку з ненаданням до податкового органу звітності зазначеним підприємством. Податкові накладні підписані особою, яка не належать до кола осіб, наділених таким правом у визначеному законом порядку.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу  адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито". Враховуючи розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян  розмір судового збору який повинен бути сплачений позивачем при поданні адміністративного позову про  скасування спірного акту Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції повинен складати (17,00 грн. * 0,2 = 3,40 грн.) 3,40 грн.

Позивач сплатив в доход Державного бюджету платіжним дорученням       № 270 від 28.04.2006 року в сумі 85,00 грн. та платіжним дорученням № 267 від 28.04.2006 року в сумі 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. покладаються на позивача.

Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає необхідності сплати витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.   

Керуючись ст. ст. 158, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                                ПОСТАНОВИВ:      

1.  У задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.  Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

  

Суддя

О.М.Баранець