У Х В А Л А

29 березня 2018 року

м. Київ

справа № 601/1799/16

провадження № 61 - 8468 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

15 вересня 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року з пропуском строку на касаційне оскарження, який просив поновити, посилаючись на те, що повний текст ухвали апеляційного суду йому не надіслано, а про зміст рішення апеляційного суду ПАТ КБ «Приватбанк» дізналося 07 вересня 2017 року на підставі інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року визнано неповажними зазначені позивачем причини пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» залишено без руху, а заявнику запропоновано надати докази, що підтверджують поважність причин, які перешкоджали зверненню із касаційною скаргою протягом п'яти місяців з дні проголошення оскаржуваного судового рішення апеляційного суду. Водночас суд касаційної інстанції зазначив, що наведені заявником доводи щодо відсутності повного тексту судового рішення свідчать про те, що останній не цікавився результатами розгляду спору.

У підпункті 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 325 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

Апеляційним судом Тернопільської області постановлено ухвалу 20 квітня 2017 року, тому останній день строку на касаційне оскарження рішення апеляційного суду припадав на 10 травня 2017 року, а касаційну скаргу подано 15 вересня 2017 року.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Сокуренко Є.С. надіслав заяву, в якій послалося на те, що заявник не цікавився розглядом справи з об'єктивних причин, зокрема: про розгляд цієї справи позивач належним чином не був повідомлений, а виконання певних дій залежить від отримання відповідних документів, без яких сторони позбавлені можливості активними діями захищати свої права та виконувати обов'язки у зв'язку з відсутністю інформації. Крім того, позивач послався на велику кількість судових справ.

Разом з тим, наведені заявником причини пропуску строку не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення з касаційною скаргою у визначені законом строки, оскільки жодних доказів, які підтверджують, що апеляційний суд не направив ПАТ КБ «Приватбанк» повний текст судового рішення позивач не надав, як доказів того, що ПАТ КБ «Приватбанк» належним чином не було повідомлено про розгляд справи апеляційним судом.

У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року)».

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що касаційну скаргу подано більше ніж через чотири місяці після закінчення строку на касаційне оскарження, а зазначені заявником причини пропуску строку не зумовлені особливими і непереборними обставинами та не підтверджені належними та допустимими доказами, вказані ПАТ КБ «Приватбанк» підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними, а тому суд не може вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 рокунеобхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання договору недійсним відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. С. Олійник