Справа № 2-7752/2009рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зінченко Ю.Є.
при секретарі Колтур Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що 17.12.2008р. близько 09,50год. в наслідок ДТП, що сталося на перехресті вул. Рибалко та бульвару ОСОБА_3, автомобілю НОМЕР_1, яким керував позивач, були спричинені механічні пошкодження. ДТП сталося з вини відповідача, який керуючий автомобілем НОМЕР_2 не виконав п. 16.11 ПДР України, а саме: виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не уступив дорогу автомобілю, який рухався під керуванням позивача. Згідно постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.02.2008р. ДТП сталося з вини водія ОСОБА_2 Згідно висновку спеціаліста - автотоварознавця позивачу в наслідок ДТП була спричинена матеріальна шкоду у розмірі 3259,35грн. Також позивачем були понесені витрати за проведення висновку спеціаліста у сумі 390грн. Крім того, позивач вважає, що йому крім матеріальної шкоди була спричинена моральна шкода, яку він оцінює у 3000грн. Просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідачів на свою користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3649,35грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000грн. Також просить стягнути з відповідачів на свою користь сплачений ним судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В судовому засідання позивач позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засідання пояснив, що він фактично спричинену матеріальну шкоду визнає, але він вважає, що позивач не має право вимоги спричиненої матеріальної шкоди, оскільки він не є власником транспортного засобу, а автомобілем керував за довіреністю.
Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 17.12.2008р. близько 09,50год. на перехресті вул. Рибалко та бульвару ОСОБА_3, сталося ДТП за участю автомобілю НОМЕР_1, яким керував позивач ОСОБА_1 та автомобілем НОМЕР_2, яким керував відповідач.
Також судом встановлено, що позивач по справі керував автомобілем «ВАЗ» по довіреності, власником автомобілю «ВАЗ» є ОСОБА_4.
Згідно постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.02.2008р, водій ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні ДТП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно висновку спеціаліста авто товарознавця № 000066 від 17.03.2009р. матеріальна шкода, яка була спричинена позивачу в наслідок ДТП складає 3259,35грн.
Згідно квитанцій, що знаходяться в матеріалах справи, позивач поніс витрати, пов’язані з проведенням авто-товарознавчо експертизи в сумі 390грн.
Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Суд вважає посилання відповідача на те, що позивач не має права вимагати відшкодування шкоди безпідставним. Оскільки за довіреністю, що була видана власником автомобілю НОМЕР_3, позивач має право у випадку спричинення даному автомобілю пошкодження іншими особами в результаті ДТП укладати, якщо в тому буде необхідність, договори про відшкодування заподіяної шкоди; одержувати належні власнику автомобіля за результатами згаданих правочинів грошові суми.
На підставі вищенаведеного, суд стягує з відповідача на користь позивача суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 3649,35грн.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що при ДТП постраждалих осіб не було, доказів погіршення стану здоров’я чи тяжких вимушених змін у житті позивачем не надано, в зв’язку з чим суд вважає, що моральна шкода не обґрунтована позивачем та не надано доказів її спричинення, тому відмовляє позивачу у стягненні моральної шкоди в повному обсязі.
Згідно квитанцій, що знаходяться у справі, позивачем при подачі позову до суду були сплачені втирати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 30грн. та судовий збір у розмірі 59,50 грн.
В силу ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1166,1187 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,169,212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3649,35 грн., в рахунок відшкодування судових витрат: судового збору в розмірі 59,50 грн. та витрат на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 30грн., а всього стягнути 3738 (три тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 85 копійок.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-тиденний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 23.11.2009 року.
Суддя Московського районного
суду м. Харкова ОСОБА_5