Справа № 2-1630/2009 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м    У к р а ї н и  

м. Донецьк                                                                                                             21 жовтня 2009 р.  

 Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю позивача, відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою

 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, -  

  В с т а н о в и в :  

 Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розподіл спільно набутого майна подружжя.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 2007 року перебували у шлюбі, який 25 травня був розірваний. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, 3 квітня 2008 року. В період шлюбу сторони придбали наступне майно: телевізор вартістю 500 грн,  телевізор вартістю 400 грн., чотири шафи вартістю 400 грн., набір м’якої меблі диван та два кресла, вартістю 2  150 грн., ліжко вартістю 1 000 грн.,вентилятор «Vitek» вартістю 200 грн., праска вартістю 100 грн., калорифер вартістю 200 грн., набір меблі для кухні вартістю 400 грн.,  електроплита «Nord» вартістю 800 грн.,  холодильник «Nord»  вартістю 1 100 грн.,  стіл під телевізор вартістю 300 грн., пилосос  «Scarlett» вартістю 300 грн., пральна машинка «LG» вартістю 2 700 грн., DVD програвач, вартістю 500 грн., магнітофон вартістю 400  грн.,   самбуфер    колонки вартістю 800 грн. та мікрофон вартістю 50 грн,   приставка «Soni» вартістю 1 200 грн.,   електродрель   вартістю 250 грн., мопед вартістю 4 000 грн.  Всього за період сумісного проживання однією родиною сторонами придбано майна на загальну суму 17 750 грн. Питання про розподіл майна між сторонами ще не вирішено. Відповідач вирішити дане питання у добровільному порядку не бажає.  На підставі цього позивачка і звернулася до суду з позовом, та просить розподілити вищезазначене спільно  набуте  майно,  визнавши  за нею право власності на телевізор вартістю 500 грн, дві шафи вартістю 200 грн.,   диван  з набору м’якої меблі  вартістю 700 грн., вентилятор «Vitek» вартістю 200 грн., праска вартістю 100 грн., калорифер вартістю 200 грн., набір меблі для кухні вартістю 400 грн., холодильник «Nord»  вартістю 1 100 грн., стіл під телевізор вартістю 300 грн., пилосос  «Scarlett» вартістю 300 грн., пральна машинка «LG» вартістю 2 700 грн.,  ліжко вартістю 1 000 грн., а всього майна на суму 7 700 грн.    

Інше майно: DVD програвач, вартістю 500 грн.,   самбуфер    колонки вартістю 800 грн. та мікрофон вартістю 50 грн, телевізор вартістю 400 грн., дві шафи вартістю 200 грн.,  два кресла з набору м’якої меблі, вартістю 1450 грн., магнітофон вартістю 400  грн., приставку «Soni» вартістю 1 200 грн.,   електродрель   вартістю 250 грн., електроплиту «Nord» вартістю 800 грн., мопед вартістю 4 000 грн., а всього на загальну суму 10 050 грн. – залишити у власність відповідачу.

Крім цього просила суд різницю в сумі 1 175 грн., стягнути з відповідача на її користь. Крім цього просила суд, враховуючи той факт, що з нею проживає малолітня дитина,  а відповідач їй не допомагає матеріально утримувати дитину, збільшити її частку в спільному майні на 2 000 грн.,та стягнути цю суму з відповідача.  

В  судовому засіданні позивач підтвердила позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.    

Відповідач в  судовому засідання з позовом не погодився, оскільки наполягав, що пральна машинка, а також мопед не являються спільною власністю, оскільки машинка була придбана його матір’ю, та дана їхній сім’ї в тимчасове користування, а мопед був куплений на спільні гроші, та переданий в якості подарунка його матері. Крім цього він просить суд відмовити позивачці в стягненні з нього 2 000 грн. в порядку збільшення частки в спільному майні, оскільки разом з нею проживає малолітня дитина, а він не надає їй допомоги на утримання сина, оскільки він своєчасно сплачує на користь позивачки аліменти на утримання сина.  

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13 січня 2007 року  сторони зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис за № 11, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серія 1-НО № 072926 (а.с. 6).

Сторонами не заперечується, що у період шлюбу ними було придбано наступне майно: телевізор вартістю 500 грн,  телевізор вартістю 400 грн., чотири шафи вартістю 400 грн., набір м’якої меблі диван та два кресла, вартістю 2  150 грн., ліжко вартістю 1 000 грн.,вентилятор «Vitek» вартістю 200 грн., праска вартістю 100 грн., калорифер вартістю 200 грн., набір меблі для кухні вартістю 400 грн.,  електроплита «Nord» вартістю 800 грн.,  холодильник «Nord»  вартістю 1 100 грн.,  стіл під телевізор вартістю 300 грн., пилосос  «Scarlett» вартістю 300 грн., пральна машинка «LG» вартістю 2 700 грн., DVD програвач, вартістю 500 грн., магнітофон вартістю 400  грн.,   самбуфер    колонки вартістю 800 грн. та мікрофон вартістю 50 грн,   приставка «Soni» вартістю 1 200 грн.,   електродрель   вартістю 250 грн., мопед вартістю 4 000 грн.  Всього за період сумісного проживання однією родиною сторонами придбано майна на загальну суму 17 750 грн.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, з урахуванням  положень  ст. 61 ч. 1  Сімейного  кодексу  України,  вищезазначене майно, що було придбано за час шлюбу сторін – є об’єктом права їх спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України, та за змістом ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, законом.  

У даному випадку, за відсутності домовленості між сторонами і шлюбного договору щодо визначення часток в спільному майні, у суду є всі підстави вважати спірне майно об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка на який є рівними.  

В ході з’ясування обставин та дослідження доказів в судовому засіданні, сторони домовились поділити майно наступним чином: виділити у право власності позивачу   телевізор вартістю 500 грн, дві шафи вартістю 200 грн., набір м’якої меблі диван та два кресла, вартістю 2  150 грн., вентилятор «Vitek» вартістю 200 грн., праска вартістю 100 грн., калорифер вартістю 200 грн., набір меблі для кухні вартістю 400 грн., стіл під телевізор вартістю 300 грн., пилисос  «Scarlett» вартістю 300 грн., пральна машинка «LG» вартістю 2 700 грн., DVD програвач, вартістю 500 грн.,   самбуфер    колонки вартістю 800 грн. та мікрофон вартістю 50 грн., а всього    майна на суму  8 950 грн,  залишивши інше майно у власність відповідачу,  стягнути на користь позивача різниці вартості розподіленого майна в сумі 200 грн., оскільки даний розподіл майна не порушує прав сторін, суд вважає можливим провести розподіл майна враховуючи домовленість між сторонами.

   Що стосується позову  позивачки в частині вимог про  збільшення на її користь частки в спільній власності майна в розмірі 2 000 грн., та стягненні даної суми з відповідача на її користь, суд вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно ст.. 70 ч. 3 СК України за рішенням суду частка майна дружини, може бути збільшена, якщо з нею проживають діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку.

Як встановлено в судовому засіданні, та не оспорюється сторонами відповідач своєчасно на користь позивачки перераховує аліменти на утримання дитини в розмірі 400 грн., що вважається достатнім для дитини відповідного віку.  

Отже, суд, оцінивши зібрані докази, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги  ОСОБА_1О частково, розподілити спільно набуте майно подружжя, та визнати за позивачем право власності на телевізор вартістю 500 грн, дві шафи вартістю 200 грн., набір м’якої меблі диван та два кресла, вартістю 2  150 грн., вентилятор «Vitek» вартістю 200 грн., праска вартістю 100 грн., калорифер вартістю 200 грн., набір меблі для кухні вартістю 400 грн., стіл під телевізор вартістю 300 грн., пилисос  «Scarlett» вартістю 300 грн., пральна машинка «LG» вартістю 2 700 грн., DVD програвач, вартістю 500 грн.,   самбуфер    колонки вартістю 800 грн. та мікрофон вартістю 50 грн., а всього  майна на суму  8 950 грн,  інше майно на загальну суму 9 350 грн. залишити у власність відповідачу, в збільшенні частки позивача в спільному майні на 2 000 грн., та стягненні даної суми з відповідача на користь позивача відмовити.

 На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

  В и р і ш и в :  

Позов ОСОБА_1– задовольнити частково.

Визнати за  ОСОБА_1 право власності на  телевізор вартістю 500 грн, дві шафи вартістю 200 грн., набір м’якої меблі диван та два кресла, вартістю 2  150 грн., вентилятор «Vitek» вартістю 200 грн., праска вартістю 100 грн., калорифер вартістю 200 грн., набір меблі для кухні вартістю 400 грн., стіл під телевізор вартістю 300 грн., пилисос  «Scarlett» вартістю 300 грн., пральна машинка «LG» вартістю 2 700 грн., DVD програвач, вартістю 500 грн.,   самбуфер    колонки вартістю 800 грн. та мікрофон вартістю 50 грн., а всього    майна на суму  8 950 грн.

Визнати за  ОСОБА_2 право власності на  телевізор вартістю 400 грн., дві шафи вартістю 200 грн., магнітофон вартістю 400  грн., приставка «Soni» вартістю 1 200 грн.,   електродрель   вартістю 250 грн., електроплита «Nord» вартістю 800 грн., ліжко вартістю 1 000 грн., мопед вартістю 4 000 грн., холодильник «Nord»  вартістю 1 100 грн., а всього майна на суму 9 350 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості розподіленого майна в сумі 200 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через місцевий суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, і подачею після цього протягом  двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

  Суддя               В.М. Іванов