ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/962/18

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 березня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., перевіривши матеріали позовної заяви (Мадараша) ОСОБА_1 до Жидачівської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження, -

в с т а н о в и в:

(Мадараш) ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Жидачівської районної державної адміністрації про встановлення недійсності розпорядження голови Жидачівської РДА № 158 від 12.03.2004 та припинити право користування земельною ділянкою пл. 12 га, наданою фермеру ОСОБА_2 на землях запасу Бережницької сільської ради.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позовну заяву (Мадараша) ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

26 березня 2018 року на адресу суду від позивача надійшли заяви про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд поновити строк звернення до суду із даним позовом. В обґрунтування зазначив, що Жидачівська районна державна адміністрація оскаржуваним розпорядженням припинила право користування земельною ділянкою фермеру ОСОБА_2 Позивач посилається на рішення Господарського суду Львівської області, Львівського апеляційного господарського суду та Верховного суду України, які на думку позивача є незаконними, оскільки позивач не був платником земельного податку з 15.03.1995-2018 р.р. З огляду на викладене, позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, суддя виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як слідує із змісту позовної заяви предметом оскарження у даній справі є визнання розпорядження голови Жидачівської РДА № 158 від 12.03.2004.

Як на підставу пропущення строку звернення до суду позивач посилається на рішення Господарського суду Львівської області, Львівського апеляційного господарського суду та Верховного суду України, які на думку позивача є незаконними.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа № 02-17/4796 від 13.12.2017 Жидачівської районної державної адміністрації питання щодо незаконності розпорядження Жидачівської РДА № 158 від 12.03.2004 було розглянуто Господарським судом Львівської області 18.10.2006, Львівським апеляційним господарським судом 17.04.2007 та Верховним судом України 03.06.2009.

Таким чином, позивачу було відомо про порушення його прав, свобод та інтересів протягом тривалого часу, а саме з 2004 року по теперішній час, оскільки, як підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем протягом 2004-2009 оскаржуване розпорядження було предметом розгляду в інших судах.

За викладених обставин, суд вважає, що вказані обставини у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не є поважними, оскільки звернення до іншого суду не зупиняє перебіг процесуальних строків.

Згідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачем не наведено жодної обґрунтованої підстави пропущення строку звернення до суду з таким позовом.

Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви не є порушенням права позивача на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

За викладених обставин, суддя дійшов до висновку, що обставини вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не є поважними, а позовна заява підлягає поверненню відповідно до статті 123 КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви у справі.

Позивач долучив до позовної заяви квитанцію № 5 від 05.03. 2018 про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

З огляду на те, що позовну заяву необхідно повернути позивачу, суддя дійшов висновку, що необхідно повернути позивачу сплачений судовий збір за подання такої позовної заяви у розмірі 704, 80 грн.

Роз’яснити (Мадарашу) ОСОБА_1 його право повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 171, 248, 256, 293-295, підп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –

у х в а л и в:

У задоволенні заяви (Мадараша) ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду – відмовити.

Позовну заяву (Мадараша) ОСОБА_1 до Жидачівської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження – повернути позивачу.

Повернути (Мадарашу) ОСОБА_1 (адреса: 81792, Львівська область, Жидачівський район, с. Монастирець) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, відповідно до квитанцій № 5 від 05.03. 2018.

Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя                                                    Р.М. Брильовський