ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2130/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Мачульського Г.М., Сухового В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (у складі колегії суддів: Сгара Е.В. (головуючий), Геза Т.Д., Дучал Н.М.

та ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.09.2017 (суддя Кротінова О.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (далі - ТОВ "Електросталь") звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк") про визнання виконавчого напису №3616 від 23.08.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, таким, що не підлягає виконанню.

До матеріалів позовної заяви ТОВ "Електросталь" додана заява №б/н від 13.09.2017 про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В.

Обґрунтовуючи вказану заяву, ТОВ "Електросталь" посилалось на те, що невжиття заявленого заходу до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса №3616 від 23.08.2017 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.09.2017 заяву ТОВ "Електросталь" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною, до розгляду Господарським судом Донецької області справи по суті спору.

Місцевий господарський суд виходив з того, що проведення виконавчих дій за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса позбавить справу за заявленим позовом предмету розгляду та заздалегідь знецінить можливість захисту прав та інтересів позивача від можливого неправомірного стягнення на майно.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.09.2017 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами, викладеними в ухвалі місцевого суду.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, 06.11.2017 ПАТ "ВТБ Банк" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.09.2017 скасувати, та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог касаційної скарги ПАТ "ВТБ Банк" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017 (далі - ГПК України), з огляду на відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, оскільки видача наказу за позовними вимогами у даній справі не здійснюється, а право позивача захищається шляхом визнання факту.

Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2018 задоволено заяву судді Міщенка про самовідвід у даній справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2017 у справі №905/2130/17 визначено наступний склад колегії суддів: Берднік І.С. - головуючий, Суховий В.Г. Мачульський Г.М.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 301 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 66 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Так, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом та підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, в тому числі у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, можливе задоволення позовних вимог за результатами розгляду даного спору зумовить обов'язок у державного виконавця закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №3616 від 23.08.2017.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановами державного виконавця від 27.09.2017 відкрито виконавче провадження з виконання оспорюваного у даній справі виконавчого напису №3616 від 23.08.2017, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Електросталь", а також на грошові кошти на відповідних рахунках.

Таким чином, оскільки господарськими судами встановлено, що на час розгляду справи розпочато процедуру звернення стягнення на майно позивача на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, вжиття заходів до забезпечення позову в даній справі відповідає наведеним вище приписам ст.ст. 66 та 67 ГПК України.

У разі задоволення позовних вимог рішення у даній справі безпосередньо не призведе до відновлення прав та інтересів позивача від можливого неправомірного стягнення на майно останнього, якщо стягнення за виконавчим написом буде завершене.

Відтак, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що щодо наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, обраний позивачем та застосований господарським судом першої інстанції захід до забезпечення позову знаходиться у зв'язку з предметом позовних вимог та передбачений процесуальним законодавством, чинним на момент вказаної процесуальної дії.

Таким чином, доводи касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування законних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.09.2017 у справі №905/2130/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді Г.М. Мачульський

В.Г. Суховий