АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/179/17 Номер провадження 22-ц/786/568/18Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі

головуючого - Хіль Л.М.,

Суддів: Абрамова П.С., Карпушина Г.Л.,

Секретар: Колодюк О.П.,

За участі: представника позивача Кротенко І.К., представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро" на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року ухваленого під головуванням судді Харченка В.Ф. о 16 год. 05 хв. (повний текст складено 27.12.2017 року) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро", Виконавчого комітету Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, за участі третьої особи - Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка Олександра Вікторовича, про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суд з вказаним позовом, та з урахуванням уточнених вимог просив визнати за ним переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) з ОСОБА_7 щодо належної останній земельної ділянки площею 4,3302 га, кадастровий номер НОМЕР_1; визнати поновленим договір оренди землі від 25.04.2006 №192, укладений між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_7 щодо вказаної земельної ділянки; визнати недійсними договори оренди землі вказаної земельної ділянки, що укладені ОСОБА_7 11.04.2016 - з ТОВ «Золоті Лани 2015» та 18.09.2017 - з ТОВ «Глобино Агро», скасувавши відповідні записи про право оренди земельної ділянки; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 25.04.2006 №211 у редакції проекту додаткової угоди, надісланої ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» на адресу ОСОБА_7 31.05.2017року.

В обґрунтування вимог зазначив, що оспорюваними договорами відповідачі порушили переважне право ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» на поновлення договору оренди землі, а тому зазначені договори є недійсними, а записи про зареєстровані права оренди підлягають скасуванню.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі ) із ОСОБА_7 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,3302 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Визнано поновленим договір оренди землі від 25.04.2006 №211, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» і ОСОБА_7 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,3302 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 11.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золоті Лани 2015» і ОСОБА_7 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,3302 га, кадастровий номер НОМЕР_1,- раніше вчинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №14425757, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 29521284 від 06.05.2016 11:20:28.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобино Агро» і ОСОБА_7 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,3302 га, кадастровий номер НОМЕР_1, та скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №22458002, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37203254 від 21.09.2017 15:55:42.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобино Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» 3200,00 грн. судових витрат.

Стягнуто із ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» 3200,00 грн. судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржило ТОВ «Яромир-Агро» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що місцевий суд допустив порушення положень ст.31 ЦПК (в редакції 2004 року) та ст.ст. 13, 49 ЦПК (нова редакція), прийнявши до розгляду уточнену позовну заяву, яка фактично є новим позовом.

Вказувало, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги , що відповідач ОСОБА_7 не бажає продовжувати з позивачем договірні відносини, пов'язані з орендою належної їй земельної ділянки. На його думку, оскільки дана позиція ОСОБА_7 фіксувалася в порядку гл.5 розд.3 ЦПК України (в ред. 2004 року), тобто, їй надавалася письмова форма, тому вважає доведеним, що відповідач здійснив письмове повідомлення позивача про своє небажання продовжувати договірні відносини, а відтак у позивача відсутнє переважне право на продовження договору оренди землі на підставі ч.ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі».

Також зазначало, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_7 отримала пакет документів для поновлення договору оренди землі № 211 від 25.04.2006 року, оскільки згідно інформації, що міститься на офіційному сайті Укрпошти рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_7 так і не було вручено.

Вважало, що за викладених обставин у позивача відсутнє переважне право на поновлення договору оренди землі №211 від 25.04.2006 року, а тому ОСОБА_7 правомірно 18.09.2017 уклав договір оренди землі з ТОВ «Глобино Агро».

Зазначало, що 08.11.2017 року працівниками колишнього орендаря - ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» на звернення фактичного орендаря ТОВ «Глобино Агро» добровільно передано земельну ділянку орієнтовною площею 170 га ( до цієї площі входить і площа земельної ділянки ОСОБА_7) для обробітку.

Також вказувало, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що договір оренди землі між ОСОБА_7 та ними повністю відповідає вимогам закону, укладений добровільно і станом на час подачі апеляційної скарги ТОВ "Глобино Агро" здійснює фактичний обробіток вищевказаної земельної ділянки, а саме: здійснило глибоку оранку, необхідну для підготовки земельної ділянки до посіву зернових культур навесні 2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» зазначало, що рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, суд дав правильну оцінку наявним у справі доказам і встановленим фактичним обставинам та вірно застосував ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що скаргу слід задовольнити.

Згідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю I-ПЛ № 036729 від 06.03.2001 року, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 4,3302 га, що розташована на території Василівської сільської ради, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

25.04.2006 року між ТОВ Агрофірма «Степове» і ОСОБА_7 укладено договір оренди землі №211, згідно якого ОСОБА_7 передала товариству в оренду належну їй земельну ділянку площею 4,3302 га строком на п'ять років. Договір зареєстрований 19.12.2007 року( а.с.8-9).

Згідно статуту ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ Агрофірма «Степове».

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ Агрофірми «Степове» є ТОВ фірма «Астарта-Київ», а правонаступником є ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт».

Згідно додаткової угоди від 01.06.2012 укладеної між ОСОБА_7 та ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» продовжено строк дії вказаного договору на п'ять років з моменту державної реєстрації, яка проведена 10.09.2012 року ( а.с.10).

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

31.05.2017 №586 орендар ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» направило орендодавцю ОСОБА_7 лист-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк та проект додаткової угоди./а.с.103,105-108/

Згідно інформації наданої ПАТ «Укрпошта» вказаний лист-повідомлення отримано ОСОБА_7 02.06.2017 року ( а.с.139).

31.08.2017 року ОСОБА_7 направила до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» заяву про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі, укладеного між ними і просила вважати його припиненим з 11 вересня 2017 року(а.с.117).

Згідно інформації, наданої ПАТ «Укрпошта», вказану заяву ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» отримано 05.09.2017 року (а.с.171-172).

11 вересня 2017 року ОСОБА_7 повторно звернулася до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» з листом-повідомленням про небажання продовжувати термін дії договору оренди землі та повернення їй її земельної ділянки одразу після збору урожаю у 2017 році( а.с.120).

Згідно інформації, наданої ПАТ «Укрпошта», вказаний лист-повідомлення ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» отримано 19.09.2017 року( а.с.123).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно 28.04.2016 року приватним нотаріусом Креенчуцького міського округу Ганночкою О.В. вчинено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) №14425757, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29521284 від 06.05.2016 11:20:28, на підставі договору оренди землі б/н, укладеного 11.04.2016 між ТОВ "Золоті Лани 2015" і ОСОБА_7 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,3302га, кадастровий номер НОМЕР_1; строк оренди починається 11.09.2017, строк дії до 11.09.2024 року (а.с.12).

В подальшому вказаний договір оренди землі від 11.04.2016 року було розірвано за угодою про розірвання договору оренди землі б/н від 18.09.2017( а.с.165).

Із справи вбачається, що ТОВ «Золоті Лани 2015» припинено як юридична особа 01.08.2017, його правонаступником є ТОВ «Глобино Агро»( а.с.72,73).

Згідно інформаційної довідки від 25.10.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єкта нерухомого майна, 19.09.2017 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Глобино Агро»» укладено договір оренди б/н земельної ділянки площею 4,33 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Василевської сільської ради Полтавської області, зі строком дії 7 років з правом пролонгації, який зареєстровано Виконавчим комітетом Глобинської міської ради Полтавської області за № 37203254 від 21.09.2017 року( а.с.101,102).

18 жовтня 2017 року ТОВ «Глобино Агро» повідомило ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» про укладення договорів оренди земельних ділянок з 41 особою, серед яких є ОСОБА_7 в зв'язку з чим 01 листопада 2017 року відбудеться виділення земельних ділянок в натурі за участі фактичного орендаря ТОВ «Глобино Агро», представників землевпорядної організації та місцевого самоврядування. Запропоновано представнику взяти участь в проведенні виділення земельних ділянок в натурі(а.с.145-148).

Згідно копії дорожніх листів трактора № 2728, 2733, 2741, 2743, 2748, 2755, 2756, 2771, 2769 в період з 16.11.2017 року по 21.11.2017 року відбулася оранка поля ТОВ «Глобино Агро» в с. Брусове.( а.с.152-160).

Задовольняючи позов частково та визнаючи за позивачем переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, місцевий суд виходив з положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» та наявності таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватися земельною ділянкою; орендодавець як власник землі не надав у встановлений місячний відповіді про своє небажання укласти додаткову угоду, тому позивач, як добросовісний орендар, набув переважне право на продовження дії договору оренди землі.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками місцевого суду, оскільки вони не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Згідно ч.2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів:

орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі:

на укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди

і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів:

орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди;

до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом

Згідно ч. 8,9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

При вирішенні цього спору апеляційний суд виходить з того, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди, яке підлягає захисту відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, виникає за умови існування одночасно трьох фактів: по-перше, орендар виконав вимоги ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», продовжує користуватися землею і протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди від орендодавця не надійшло заперечень щодо поновлення договору.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» як орендар виконав приписи ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі»: у встановлений строк повідомив належним чином власника землі про намір продовжити договір оренди, при цьому останній у передбачений законом строк не надав будь-якої відповіді на отримане повідомлення.

Таким чином, ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» після сплину місячного строку відповідно до положень ч.8,ч.9 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» мав можливість оскаржити у суді наявне зволікання орендодавця в укладенні додаткової угоди, проте не скористався таким правом.

Разом з тим, ОСОБА_7 відповідно до вимог ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» до сплину місячного строку (після закінчення строку дії договору оренди) повідомила належним чином орендаря про небажання поновити договір оренди.

Факт продовження користування землею ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» після закінчення строку дії договору оренди не підтверджено належними та допустимими доказами.

Крім того, проаналізувавши умови додаткової угоди та умови договору оренди, колегія суддів дійшла висновку про те, що новий договір оренди землі (із ТОВ «Глобино Агро») укладений на більш вигідних умовах для Gолив`яної ніж запропоновані ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт».

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Передбачені законом підстави для визнання недійсним договору оренди б/н від 11 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_7 та ТОВ «Золоті Лани», відсутні оскільки цей договір був розірваний сторонами, при цьому позивачем не доведено чи виконувався реально цей договір та, відповідно, яким чином сам факт його укладення порушив його права.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом процесуального закону, зокрема положень ст.31 ЦПК( в редакції 2004 року) та ст.ст.13,49 ЦПК ( нова редакція), оскільки суд прийняв до розгляду уточнену позовну заяву, яка фактично є новим позовом, - є безпідставними з огляду на наступне.

Враховуючи принцип дії закону в часі та ту обставину, що розгляд справи здійснювався за правилами цивільного судочинства, регламентованого Цивільним процесуальним кодексом України в редакції 2004 року, тому саме норми вказаного кодексу підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України передбачені процесуальні права та обов'язки сторін, в тому числі право позивача протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Пред'явивши позов, позивач просив визнати недійсним договір оренди б/н від 11.04.2016 року та скасувати його державну реєстрацію, зазначав підставою позову грубе порушення його переважного права на користування земельною ділянкою на умовах діючого договору оренди.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач заявою від 26.10.2017 року про зміну позовних вимог.

Згідно поданої заяви про зміну підстав позову позивач просив визнати недійсним договір оренди б/н від 11.04.2016 року, скасувати його державну реєстрацію та доповнивши, просив визнати поновленим договір оренди землі №211 від 25 квітня 2006 року, зазначивши при цьому ті ж самі підстави позову і доповнивши їх його переважним правом.

Відповідно до поданої заяви про зміну позовних вимог позивач просив визнати недійсним договір оренди б/н від 11.04.2016 року, скасувати його державну реєстрацію, визнати поновленим договір оренди землі № 211 від 25 квітня 2006 року, та доповнив свої позовні вимоги, вимогами про визнання недійсним договір оренди землі б/н від 18.09.2017 року та визнати укладеною додаткову угоду від 31.05.2017 року до договору оренди землі № 211 від 25 квітня 2006 року, зазначивши при цьому ті ж самі обставини підстав позову.

Таким чином вбачається, що позивачем доповнено позовні вимоги та не змінено підставу і предмет позову.

Крім того, вказані доповнення до позову позивач просив провести до початку розгляду справи по суті , що узгоджується з вимогами ст. 31 ЦПК України (в редакції чинній на час подачі позову до суду).

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що фактично підстави позову не були змінені, не дивлячись на зміст заголовку заяв позивача, а лише збільшені позовні вимоги, виходячи з тих же підстав позову.

Практика ЄС з прав людини свідчить наступне: процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див, справу «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див., між інших джерел, рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 р., п. 33).

Відповідно до ч. 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", при подачі позову та при зміні позовних вимог сплатив 8 000 грн., що підтверджується наданими квитанціями(а.с.7,100).

При апеляційному оскарженні вказаного рішення до сплати скаржником підлягала сума в розмірі 8 000 х 150% = 12 000 грн., яка сплачена скаржником при подачі апеляційнї скарги ( а.с.200).

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Глобино Агро» підлягає задоволенню задоволено , тому вони мають право на компенсацію цих витрат за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобино Агро» задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобино Агро»судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 12 000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.М. Хіль

Судді: П.С. Абрамов

Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно:

суддя Л.М. Хіль