УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В. А.
суддів: Павлишиної А.Т., Фединяка В.Д.
секретаря Пилипчук Н.Б.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу голови фермерського господарства ім. Шевченка с. Глибоке Богородчанського району на рішення Богородчанського районного суду від 14 листопада 2006 р.,-
встановила:
Рішенням Богородчанського районного суду від 14.11.2006 року задоволено позов ОСОБА_1: в її користь з фермерського господарства ім. Шевченка с. Глибоке Богородчанського району стягнуто 505 грн. 67 коп. заборгованості по виплаті зарплати та на користь держави 51 грн. судових витрат, 30 грн.-на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Голова фермерського господарства ім. Шевченка с.Глибоке Богородчанського району в апеляційній скарзі на зазначене рішення посилається на те, що місцевий суд не прийняв до уваги обставини, які мають важливе значення для правильного вирішення спору. Апелянт вказує, що оскільки держава не виконує визначений законом України "Про статус гірських населених пунктів " обов'язок встановлення доплат до ціни сільськогосподарської продукції, яка вироблена в місцевостях, віднесених до статусу гірських, і не закуповує сільськогосподарську продукцію у виробників з гірських населених пунктів, то фермерське господарство не мало економічних підстав для підвищення працівникам тарифних ставок і посадових окладів. Скаржник вважає, що дія постанови Кабінету Міністрів України №648 від 11.08.1995 р. "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" не поширюється на сільськогосподарське підприємство, яким є фермерське господарство ім. Шевченка. Крім того, на його думку, місцевий суд безпідставно не прийняв до уваги положення законів України від 15.02.1995 р. №56; від 24.06.2004 р. №1877; від 5.04.2001 р. №2371; від 17.12.1998 р. №320 та листів ДПА з цього приводу. У зв"язку із викладеним голова фермерського господарства просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.
В засіданні апеляційного суду голова фермерського господарства ім. Шевченка с. Глибоке не з"явився з невідомих причин, хоч був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи. Зазначені обставини є підставою для вирішення спору у відсутності апелянта.
ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечила, пояснивши, що, працюючи у названому фермерському підприємстві, у 2005 році отримувала мінімальну зарплату без встановленого ЗУ "Про статус гірських населених пунктів в Україні" підвищення її на 25 відсотків. Тому, на її думку, суд правомірно стягнув заборгованість по зарплаті з
Справа №22-ц-57/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Гутич П.Ф.
Категорія 41 Доповідач Девляшевський В.А.
2
відповідача.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 10.09.2005 року перебувала у трудових відносинах з вище згаданим фермерським господарством, місцем знаходження якого є населений пункт (с. Глибоке Богородчанського району), що має статус гірського. Зарплата відповідачем їй у 2005 році нараховувалась і виплачувалась без врахування 25% надбавки, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України №648 від 11.08.1995 року.
З довідки про доходи вбачається, що у 2005 р. зарплата ОСОБА_1 виплачена відповідачем в сумі 2022 грн. 69 коп. (а.с. 7). Отже, суд першої інстанції правильно вважав, що борг фермерського господарства перед позивачем складає 505 грн. 67 коп., тобто 25% від загальної суми заробітку у 2005 році.
Посилання апелянта на те, що господарство не мало економічних підстав для підвищення тарифних ставок і посадових окладів своїх працівників, оскільки держава не придбавала сільськогосподарської продукції у виробників, які знаходяться у гірських населених пунктах, не заслуговують на увагу, оскільки спір виник не з приводу підвищення тарифних ставок і посадових окладів, а щодо стягнення надбавки, гарантованої пунктом 1 постанови КМУ №648 від 11.08.1995 року. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що невиконання зобов'язань держави з приводу закупівлі сільськогосподарської продукції у відповідача пов"язано з місцем знаходження його, як виробника у гірському населеному пункті.
Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає, що місцевий суд ухвалив по даній справі рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта не спростовують висновків суду. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Керуючись ст.ст. 307; 308; 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу голови фермерського господарства ім. Шевченка с. Глибоке Богородчанського району відхилити, а рішення Богородчанського районного суду від 14 листопада 2006 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Судді: