ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

      30 листопада   2009 року                           справа  № 2а-2919/09/0970

     м.Івано-Франківськ

    Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого  судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Шварговському Д.Д.,

за участю представника позивача – Воришко Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі – 568,71 грн.,-

в с т а н о в и в:

    28.10.2009 року державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі - 568,71грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку.

    Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася завчасно й належним чином, про що свідчить оголошення в рекламно-інформаційному тижневику безплатних оголошень «ЗПС-інформ» №48(357) від 26.11.2009року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши представника позивача, дослідивши подані письмові докази, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_2 є фізичною особою – підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Згідно п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.1999 року, суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. У відповідності до ч.6 п. 2 даного Указу, суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Однак, відповідач вимоги ч.6 п.2 Указу Президента України належним чином не виконує та допустила заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі – 495,89грн.  

Відповідно до пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України № 2181 від 21.12.2000року платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків ( п.п.5.4.1. п.5.4.ст.5 Закону).

Відповідно до ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу відповідачу нараховано пеню в сумі – 72,82грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не представила. За таких обставин суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Податковий борг підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків, довідкою про суми заборгованості, іншими матеріалами справи.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в дохід державного бюджету податковий борг в сумі - 568 (п’ятсот шістдесят вісім) гривень 71коп.

Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                          (підпис)                     Я.П. Матуляк

Постанова в повному обсязі складена 07.12.2009 року.