ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р. м. Одеса Справа № 489/1867/17

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Тихонова Н. С.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2018 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Корінь Віталія Олександровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Корінь Віталія Олександровича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва 19 квітня 2017 року залучено у якості співвідповідача Управління патрульної поліції м. Миколаєва.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Корінь Віталія Олександровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясуванням всіх обставин справи,а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення на користь апелянта.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції посилався на сумнівні докази, які прийнято судом першої інстанції до уваги та посилається на порушення процедури винесення постанови інспектором, а саме розгляд справи за місцем його винесення.

Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.04.2017 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем KIA GERATO д/н НОМЕР_1, у м. Миколаєві, допустив численні порушення правил дорожнього руху, у тому числі, пересуваючись по Варварівському мосту в напрямку від вул. Нікольської до вул. Очаківської здійснив обгін автомобіля на мосту, чим порушив п. 14.6.е) ПДР України. Його було зупинено, після тривалого переслідування, та інспектором 4 батальйону 4 роти УПП в м. Миколаєві винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР №446057 за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини вказують на те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена законно і обґрунтовано, і вимоги щодо її скасування задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, колегія суддів перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.

Виходячи зі змісту п.1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

Пунктом 14.6 розділу 14 ПДР України встановлено обставини, при яких заборонено обгін. Так, зокрема, відповідно до пп. «г» обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відеореєстратор був встановлений на автомобілі позивача та відеозапис є візуальною інформацією про обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає про належність та допустимість даного доказу.

Колегія суддів, досліджуючи даний відеозапис встановив, що позивач рухаючись по Варварівському мосту в напрямку від вул. Нікольської до вул. Очаківської здійснив обгін автомобіля на мосту.

З огляду на зазначене, вина позивача доведена належними доказами, а притягнення до адміністративної відповідальності відбулось на законних підставах.

При цьому, колегія суддів враховує пояснення поліцейського, який виніс оскаржувану постанову та пояснення поліцейського Константинової С.Д. яка була в одному екіпажі з поліцейським, який виніс оскаржувану постанову. Такі докази будуть достатніми, допоки не буде надано обґрунтованих належних доказів, які безсумнівно спростують пояснення поліцейських.

Посилання апелянта на незаконність здобутих відповідачем доказів, колегія суддів вважає, безпідставними, оскільки позивачем не доведено незаконність отримання відеозапису відповідачем .

В апеляційній скарзі, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року у справі №5-рп/2015, позивач зазначив, що відповідачем протиправно було розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці зупинення транспортного засобу.

Колегія суддів вважає такі посилання апелянта помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.3 вказаного рішення Конституційного Суду України:

«У частинах першій, другій ст.258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

За КУпАП до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 11 б-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 КУпАП.»

Тобто, рішенням Конституційного Суду України було передбачено можливі зміни в законодавстві, а саме розширення переліку правопорушень, за які адміністративне стягнення накладено на місці їх вчинення. Враховуючи істотні зміни до нормативно-правових актів, що були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року №596-VII то колізії між нормою викладеною в рішенні Конституційного суду та оновленими статтями КУпАП не виникає.

Адже, слідує, що зміни, до КУпАП та інших нормативно правових актів прийнято Верховною Радою України у встановленому законом порядку з дотриманням конституційних засад. В оновленій редакції ст.258 КУпАП розширено перелік правопорушень за які виключається складання протоколу.

Отже, ч.2 ст.258 КУпАП розширює перелік правопорушень, зазначених в ч.1 ст.258 КУпАП, шляхом відсилання до ст.222 КУпАП. Оскільки, як попередньо було наведено, за правопорушення віднесені до компетенції Національної поліції складання протоколу не передбачено, то за правопорушення передбачені ч.2 ст.122 КУпАП виноситься постанова на місці вчинення адміністративного проступку. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.

Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та притягнення особи до відповідальності має відбуватись у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справі про зазначене адміністративне правопорушення передбачає, зокрема, накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення - без складання відповідного протоколу.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм при залученні Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якості другого відповідача, а не третьої особи, - колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки не вбачає у вказаному рішенні суду (ухвалі про залучення другого відповідача) порушення судом норм процесуального права, яке б вплинуло на правильність винесеного рішення.

При цьому, звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 52 КАС України ( в редакції, яка діяла на час винесення ухвали про залучення другого відповідача) передбачено, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Беручи до уваги вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 лютого 2018 р. залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 27 березня 2018 року .

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова