Справа № 2 – 1904/2009 р.  

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м   У к р а ї н и  

   м. Донецьк                                                                            9 листопада 2009 р.

   Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - суддя  Іванов В.М., при секретарі Абрамчук А.В., за участю сторін, розглянувши у  відкритому судовому  засіданні справу за  позовною заявою

   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

                                                 в с т а н о в и в :  

   Позивачка   звернулась до суду  із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання  неповнолітньої дитини.

Позивні вимоги мотивовані тим, що від  спільного життя з відповідачем у них народився  син  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з позивачкою і знаходиться у неї на утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на  утримання  сина не на дає , але має можливість  виплачувати аліменти. Оскільки відповідач вже сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, тому позивачка  просить стягнути з   відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку, до повноліття  дитини від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  а потім по 1\4 до повноліття сина ОСОБА_3, на користь позивачки.  

В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволені позову.  

Відповідач  в судовому засіданні, позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.  

Третя особа ОСОБА_5 проти позову не заперечує, в судовому засіданні пояснила, що відповідач сплачує їй на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1\4, вона не заперечує, що позивачці він сплачував 1\6 частку своїх доходів, але заперечує, щоб їй він сплачував менше ніж 1\4..

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження  ОСОБА_2 є батьком  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Відповідно до ст. 180 СК України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що сторони перебуваючи у зареєстрованому  шлюбі, мають неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою, та знаходиться на її утриманні. Судом також встановлено, що відповідач має змогу виплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.  

  Вказаний висновок суду, окрім пояснень сторін, ґрунтується на наступних доказах: згідно копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 15 листопада 2008 року, згідно копії свідоцтва про народження сторони по справі є батьками  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, дитина проживає з матір’ю, оскільки шлюбні відносини між сторонами припиненні, що також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_1О, та ОСОБА_6.

Згідно із ст. 79-80 ЦПК України (2004 р.), ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про державне мито» з відповідача в прибуток держави слід стягнути  судові витрати в розмірі 51 грн.

             На  підставі  викладеного, керуючись ст.180, 182, 183 СК України, ст. 212-215 ЦПК України (2004 р.) суд, -

                                                           В и р і ш и в :  

   Позов ОСОБА_1 задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 на у тримання  неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/6 частини всіх  видів  його доходів, до  повноліття дитини від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, після чого стягувати по 1\4 частини його доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку  до повноліття сина ОСОБА_7, починаючи з 25 вересня 2009 р.

  Стягнути з ОСОБА_2  в прибуток держави судовий збір в розмірі 51 грн., та 120 грн. витрати на інформаційне – технічне забезпечення судового розгляду справи.    

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано через місцевий суд протягом десяти днів з для проголошення рішення

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через місцевий суд до судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду Донецької області.

      Суддя                                                                                           В.М. Іванов