Справа № 22ц / 4                                     Головуючий в 1 інстанції Васільєв Л.А.

Категорія 41                                                Доповідач  Павицька Т.М.

         РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 лютого   2007 року  апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді   Головчук С.В.

суддів:                           Миніч Т.І., Павицької Т.М.

при секретарі                 Прищепа О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного сільськогосподарського підприємства "Кам'янка" про обмін товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області   від ІНФОРМАЦІЯ_1 року,

встановив:

В ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про обмін товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди. Позивач зазначав, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 року між ним та відповідачем, як приватним підприємцем була досягнута домовленість на виготовлення дверей в кількості 5 шт., із матеріалу замовника. Двері були виготовлені в ІНФОРМАЦІЯ_3 року. При постановлены їх в квартирі його родички було встановлено, що одні двері деформовані, а одні не відповідають розміру. Оскільки відповідач відмовився добровільно обміняти неякісні двері, то позивач просив зобов'язати відповідача виготовити йому двері якісні та відшкодувати йому моральну шкоду.

В ході розгляду справи ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те , що виготовлені двері ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 знаходяться в її квартирі в м. Києві. За встановлення дверних блоків вона заплатила відповідачу 120 грн. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи відповідачем дверні блоки виготовлені неякісно. Тому вважала, що відповідач повинен відшкодувати їй матеріальну та моральну шкоду.

В процесі розгляду справи позивачі неодноразово уточнювали позовні вимоги та просили стягнути з ОСОБА_3 та ПСП «Кам'янка» на користь ОСОБА_1 1670 грн. матеріальної шкоди та 2500 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_2 2561 грн. 59 коп. матеріальної шкоди та 2500 грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи , судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що він не був повідомлений про день та час проведення будівельно - технічної експертизи, а тому не погоджується з висновком експертизи. На думку апелянта, судом не досліджено

той факт, що ОСОБА_1 були порушенні норми і правила щодо транспортування та зберігання, як матеріалу так і виготовлених дверних блоків.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 року між ОСОБА_3, як приватним підприємцем та ОСОБА_1 була досягнута домовленість на виготовлення дверних блоків в кількості 5 шт. із матеріалу замовника. За виготовлення дверних блоків ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 200 грн. та 120 грн. від ОСОБА_2 за їх встановлення в її квартирі.

Відповідно до ст. 332 ЦК України (1963 р.) за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплати виконану роботу.

Статтею 340 ЦК України (1963 р.) передбачено, що підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника.

Відповідач не довів, що він попереджав ОСОБА_1 відносного того, що наданий ним матеріал для виготовлення дверних блоків є недоброякісним.

Відповідно до висновку будівельно технічної експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_5 року дверні блоки, які влаштовані в квартирі АДРЕСА_1 м. Києві в дверних прорізях кухні, туалету, у ванній кімнаті та ті , що знаходяться в коридорі не відповідають вимогам п.2.3, 2.6,2.7, 2.9 ГОСТ 474-78 «Двері дерев'яні. Загальні технічні умови». Виправити якість вказаних дверних блоків неможливо. Вартість ремонтно-будівельних робіт по демонтажу та влаштуванню дверних блоків, що знаходяться в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 м. Києві, а саме дверних прорізях кухні, туалету, у ванній кімнаті складає 1298 грн. Висновки експерта не спростовані.

Згідно з ч.І ст.344 ЦК України (1963 р.) коли підрядчик допустив недоліки в роботі, замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу.

Вартість матеріалу, який витрачений на виготовлення дверних блоків судом визначена за довідкою Попільнянського держлісгоспу та складає 310 грн. 44 коп.

Доказів щодо іншої вартості матеріалу ОСОБА_3 суду не надав.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що ОСОБА_3 повинен відшкодувати матеріальну шкоду позивачам, яка їм заподіяна з його вини.

Постановивши рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів матеріальних збитків, суд не вирішив питання про повернення ними 4 дверних блоків відповідачу.

Апеляційний суд виправляє зазначену помилку та зобов'язує ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 4 дверних блоків.

Правильним є й висновок суду про необхідність відшкодування відповідачем позивачам моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди суд з урахуванням характеру й обсягу моральних страждань, яких вони зазнали, обгрунтовано стягнув на їх користь по 500 грн. моральної шкоди кожному.

Крім того, суд першої інстанції помилково стягнув витрати за проведення експертизи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, оскільки такі витрати понесені ОСОБА_1, що підтверджується квитанцією від ІНФОРМАЦІЯ_6 року (а.с.21). Тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Позивачі не надали доказів про те, що договір на виготовлення дверних блоків був укладений між ними та ПСП «Кам'янка», тому суд правильно відмовив їм в задоволенні позову до цього підприємства.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від ІНФОРМАЦІЯ_7 року змінити в частині стягнення вартості експертизи, стягнувши витрати за проведення експертизи в сумі 439 грн. 20 коп. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 4 дверних блоків.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.