УКРАЇНА

        АПЕЛ5ЩІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 Іменем  України

22 лютого 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді                              Франовської К.С.,

суддів:                                                  Широкової Л .В.,

Товянської О.В.

при секретарі судового

засідання           Забеліній О.О.

з участю адвоката Казарця А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Любарського районного суду Житомирської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

встановив:

В ІНФОРМАЦІЯ_2 року до суду з вищезазначеним позовом звернувся ОСОБА_1. Свої вимоги мотивував тим, що малолітня дочка відповідачів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження викрала з його будинку 32 ООО грн. Гроші знаходилися у барсетці, яка була схована у валянку, що лежав під ліжком в його спальній кімнаті. Він втратив спокій, відчуває сильні душевні переживання, а тому просив стягнути крім суми викрадених коштів ще 5000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. рішення суду просить скасувати як таке, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи. Апелянт вважає, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою /яка не досягла чотирнадцяти років/, відшкодовується її батьками якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою

особою.

Справа № 389                                            головуючий у 1 інс. Шидловський В.Б.

Категорія 20                                                 доповідач у 2 інст. Широкова Л.В.

Відтак, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної особою суд повинен встановити наявність шкоди, її розмір, факт несумлінного здійснення батьками обов'язку по вихованню та нагляду за малолітньою дитиною та причинний зв'язок між винною поведінкою батьків та заподіяння шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд дійшов правильного висновку про необгрунтованність позову.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України , кожна сторона у цивільному процесі зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження факту вчинення крадіжки 3 ІНФОРМАЦІЯ_3 грн. шестирічною ОСОБА_4, ОСОБА_1. посилався на її пояснення дільничному інспектору, на пояснення своєї чотирьохрічної онуки ОСОБА_6 та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4.

Як встановлено судом зібрані у справі докази є суперечливими. Достовірно встановлено факт присутності ОСОБА_4 у будинку ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_4 року близько Югод.ЗО хв.. Не оспорено і факт, що обоє дітей чотирьох і шести років близько двох години знаходились без нагляду. З пояснень малолітніх суд встановив, що обоє дітей грались знайденими у спальні за ліжком у валяку грошима і разом винесли їх з дому / відмовний матеріал /а.с 4,5/. Причому, ОСОБА_6 такі пояснення дала у присутності діда ОСОБА_1. /а.с.4/ В подальшому малолітня ОСОБА_4 покази змінила і в суді заявила, що грошей не бачила і не брала.

Звертаючись до РВ УМВС в Любарському районі ОСОБА_1. зазначив у заяві, що гроші пропали у період з ІНФОРМАЦІЯ_5 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Свідок ОСОБА_5., дружина позивача, яка підтвердила що ІНФОРМАЦІЯ_8 року діставала гроші із схованки, а ІНФОРМАЦІЯ_7 року знову хотіла покласти гроші у схованку і виявила відсутність 3ІНФОРМАЦІЯ_3 грн., також підтвердила про непорушення порядку у зберіганні грошей / барсетка закрита, знаходилась на місці у валянку/, що протирічить поясненням дітей, які зазначали, що вони дістали з валянка барсетку, відкрили її, гралися грошима у кімнатах, на веранді, на лавочці за межами садиби.

Що стосується постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, то вона не може бути покладена в основу рішення про задоволення позову як доказ вини ОСОБА_4 у крадіжці 3ІНФОРМАЦІЯ_3 грн. , оскільки в процесі дізнання доказів на підтвердження такого факту не встановлено.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1. грунтуються, фактично, на суперечливих показах малолітніх дітей, які за віком та розвитком не в стані дати об'єктивну оцінку діям і відтворити достовірно обставини.

Не доведено позивачем і факту наявності у нього вказаної у позові суми грошей.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про відсутність доказів для задоволення позову ОСОБА_1. є правильним.

з

Судом першої інстанції при розгляді справи, обставини, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, перевірялись. Висновки суду ґрунтуються на встановлених по справі обставинах, їх правова оцінка сумніву не викликає.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.от.304,307,308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Любарського районного суду Житомирської області від ІНФОРМАЦІЯ_1 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.