ГОСПОДАРСЬКИЙ |
| ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
31.07.06 Справа № 4/365н-ад.
Суддя Рябцева О.В., за участю секретаря Сумцової С.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Державного підприємства “Свердловантрацит”, м. Свердловськ
до Державної податкової інспекції у м. Свердловську
про визнання податкового повідомлення –рішення № 0000362342/0 недійсним
в присутності представників сторін:
позивача –Поліщук Н.Д. - гол. бухгалтер, дов. № 521 від 06.06.06р., Портнова О.В. –гол. економіст, дов. № 14-27д від 05.01.05р., Кравцова В.І. –заст. гол. бухгалтера, дов. № 662 від 24.07.06р.
відповідача –Федоренко О.А. - гол. держ. подат. інсп., дов. № 14 від 19.06.06р., Баранова С.О. –в.о. нач. юридичного відділу, дов. № 7 від 05.06.06р.
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення ДПІ у м. Свердловську від 04.04.2003р. № 0000362342/0 з податку на додану вартість в сумі 2642575 грн. 94 коп., у тому числі 1761577 грн. 94 коп. –основний платіж, 880998 грн. 00 коп. –штрафна санкція.
Заявою від 19.06.2006р. позивач змінив предмет позову і просить визнати недійсним податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Свердловську від 04.04.2003р. № 0000362342/0 на суму основного боргу 1761577 грн. 94 коп., посилаючись на списання податковим органом штрафних санкцій.
Заявою від 03.07.2006р. позивач змінив предмет позову і просить визнати недійсним податкове повідомлення –рішення ДПІ у м. Свердловську від 04.04.2003р. № 0000362342/0 на суму основного боргу 1194657 грн. 68 коп., посилаючись на те, що в заяві від 19.06.2006р. до суми основного боргу помилково включені донарахування, які не оскаржувались при подачі позову і не оскаржуються на даний час.
Подані заяви відповідають положенням ст. 51 КАС України і приймаються судом.
На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що висновок податкового органу про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1194657 грн. 68 коп. суперечить п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість". Підприємство включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за період з 01.10.2001р. по 31.12.2002р. за касовим методом по факту оплати, що є другою подією згідно приписів п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону і не є порушенням податкового законодавства.
Відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість, зазначаючи, що згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, уплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Позивач придбавав товари, роботи, послуги у попередні податкові періоди, а відтак повинен був задекларувати податковий кредит в періоди придбання товару за першою подією згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону.
При вирішенні даного спору судом досліджені такі документи:
1.Податкове повідомлення –рішення від 04.04.2003р. № 0000362342/0.
2.Акт від 31.03.2003р. № 224-23-108-00177997/3944 комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ДВАТ "Шахта ім. Свердлова" ДП ДХК "Свердловантрацит" за період з 01.10.2001р. по 31.12.2002р.
3.Податкові декларації з податку на додану вартість за період з жовтня 2001 року по грудень 2002 року включно.
4.Книги обліку придбань товарів, робіт, послуг.
5.Податкові накладні.
6.Документи про оплату.
7.Акт звірення між сторонами.
8.Статутні документи.
Оцінивши надані докази і доводи сторін в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
04.04.2003р. ДПІ у м. Свердловську прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000362342/0, яким ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова" ДП ДХК "Свердловантрацит" визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2642575 грн. 94 коп., у тому числі: 1761577 грн. 94 коп. –основний платіж, 880998 грн. 00 коп. –штрафні санкції. Предметом даного спору є оскарження податкового повідомлення –рішення в частині основного платежу на суму 1194657 грн. 68 коп.
Спірне податкове повідомлення –рішення прийнято на підставі акту ДПІ у м. Свердловську від 31.03.2003р. № 224-23-108-00177997/3944 про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова" ДП ДХК "Свердловантрацит" за період з 01.10.2001р. по 31.12.2002р.
На даний час правонаступником ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова" ДП ДХК "Свердловантрацит" у зв’язку з реорганізацією є ДП "Свердловантрацит" –позивач у справі.
За результатами перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон про ПДВ). В акті перевірки зазначено, що до податкового кредиту перевіряємого періоду зайво віднесена сума ПДВ по податковим накладним, отриманим у 2000 –2001р.р., на суму 679493 грн. 50 коп., у тому числі:
- жовтень 2001 року -54040 грн. 85 коп.;
- січень 2002 року –164786 грн. 18 коп.;
- лютий 2002 року –186232 грн. 64 коп.;
- березень 2002 року –103405 грн. 09 коп.;
- квітень 2002 року – 65622 грн. 05 коп.;
- травень 2002 року – 81480 грн. 27 коп.;
- червень 2002 року – 1883 грн. 30 коп.;
- вересень 2002 року –22043 грн. 12 коп.
До книг придбання товарів (робіт, послуг) податкові накладні за період з 01.01.2000р. по 01.10.2001р. не були занесені, і не були відображені у складі податкового кредиту декларацій з ПДВ минулих періодів. Вони були занесені до книги придбання товарів (робіт, послуг) та включені до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді. Крім того, ДВАТ "Шахта ім. Я.М.Свердлова" у перевіряємому періоді неправомірно включило до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 515164 грн. 18 коп.:
- січень 2002 року –53169 грн. 33 коп.;
- лютий 2002 року –24926 грн. 35 коп.;
- березень 2002 року –44366 грн. 06 коп.;
- квітень 2002 року – 102568 грн. 01 коп.;
- травень 2002 року – 126709 грн. 34 коп.;
- червень 2002 року – 152663 грн. 06 коп.;
- вересень 2002 року –10762 грн. 03 коп.
по операціям, по яким підприємством неправомірно застосований касовий метод у зв’язку зі зміною податкового законодавства.
Згідно доводів податкового органу у 1998 – 1999р.р. підприємство здійснювало операції по відвантаженню вугілля (за що отримало оплату у 1999 році, що підтверджується даними головної книги підприємства), у зв’язку з чим у підприємства виникло податкове зобов’язання в сумі 1507028 грн. 55 коп., яке не було сплачено до бюджету, тобто вважалося податковим боргом.
Рішенням ДПІ у м. Свердловську від 22.05.2001р. № 80 був списаний податковий борг в сумі 1507028 грн. 55 коп., який утворився станом на 31.12.1999р. та не сплачений на день набрання чинності п.п. 18.1.1. п. 18.1 ст. 18 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181).
Позивач стверджує, що всі спірні податкові накладні включені до податкового кредиту за касовим методом, тобто по факту оплати, про що були надані відповідні пояснення посадових осіб підприємства, проте ці пояснення не прийняті податківцями до уваги, факти оплати товару у перевіряємий період в ході перевірки не перевірялись, що призвело до неправильного висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ.
Судом досліджено акт перевірки, в ньому не відображено про оплату товару за спірними накладними. Оскільки ця обставина має суттєве значення для вирішення даного спору суд зобов’язав сторони здійснити звірку по оплаті спірних податкових накладних. За результатами звірення складено акт станом на 31.07.2006р. За результатами звірення встановлено, що податкові накладні на суму 854951 грн. 37 коп. включені до податкового кредиту за касовим методом у відповідні періоди, тобто в ті періоди коли фактично відбулась оплата, на суму 240105 грн. 11 коп. –оплачено векселями у відповідні періоди. В той же час, податкові накладні на суму 48242 грн. 35 коп. –оплачені в перевіряємий період, однак не в тих періодах, в яких були задекларовані, податкові накладні на суму 51358 грн. 85 коп. були отримані і оплачені не в перевіряємий період.
Відповідно до п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ (в редакції Закону від 02.06.1999р. № 714-ХІV) до 1 січня 2001р. платники податку, які продають вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію, газ, надають послуги з водопостачання тощо, застосовують спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у касу такого платника податку, або отримання інших видів компенсації вартості таких товарів, а датою виникнення права на податковий кредит у споживачів зазначених товарів (послуг) є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату таких товарів, чи надання інших видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обліку) таких платників податку або підлягає амортизації.
Тобто, до 01.01.2001р. платники податків, наведені в п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ, застосовували касовий спосіб визначення бази оподаткування.
За правилами Закону про ПДВ касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) –спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов’язань платника податку з поставки товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата поставки інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).
З 01.01.2001р. внесені зміни до п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ, відповідно до яких платники податків, які продають вугілля та вугільні брикети декларують свої податкові зобов’язання за правилами п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ.
При цьому Законом про ПДВ не передбачено проведення одноразового перерахунку у зв’язку із зміною бази оподаткування і відміною для ряду платників податків касового способу визначення бази оподаткування.
Навпаки в п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ вказано, що при зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною такого способу).
Враховуючи наведені норми Закону про ПДВ позивач правомірно до 01.01.2001р. застосовував касовий спосіб визначення бази оподаткування, спірні податкові накладні, отримані по операціях до яких застосовувався касовий спосіб, що визнається і податковою інспекцією.
Розрахунки за товари (послуги), на які виписані спірні податкові накладні, проведені позивачем в період з 01.10.2001р. по 31.12.2002р. на суму 1143298 грн. 83 коп. При цьому суд вважає обґрунтованим податковий кредит на суму 48242 грн. 35 коп., який хоч і неправомірно включений до деяких податкових періодів перевіряємого періоду, проте оплата здійснена у інших податкових періодах перевіряємого періоду. Відповідно до п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Таким чином, податковий орган зобов’язаний був врахувати податковий кредит на суму 48242 грн. 25 коп. у відповідний податковий період перевіряємого періоду. Що стосується податкового кредиту на суму 51358 грн. 85 коп., то позивач не довів правомірності його включення до складу податкового кредиту у перевіряємий період, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог на цю суму. В частині донарахування ПДВ на суму 1143298 грн. 83 коп. спірне податкове повідомлення –рішення слід визнати недійсним.
Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 81 грн. 36 коп., які підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Даний позов подано позивачем до набрання чинності КАС України, у зв’язку з чим ним при подачі позову за правилами ГПК України сплачено судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. КАС України не передбачає таких судових витрат. Враховуючи, що за змістом як ГПК України, так і КАС України, у разі задоволення позову всі судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу, суд відповідно до ст. 47-1 ГПК України стягує на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача в сумі 112 грн. 93 коп.
Відповідно до ст. 167 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 162, 167, 258 КАСУ, суд
п о с т а н о в и в:
1.Позов задоволити частково.
2.Визнати недійсним податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 04.04.2003р. № 0000362342/0 на суму основного боргу 1143298 грн. 83 коп.
3.У задоволенні вимог на суму 51358 грн. 85 коп. відмовити.
4.Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 на користь Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, ідентифікаційний код 32355669, р/р 26005301220740 у філії відділення Промінвестбанку України м. Свердловська, МФО 304472 витрати по сплаті державного мита в сумі 81 грн. 35 коп.
5.Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Свердловську, м. Свердловськ, вул. Свердлова, 10 на користь Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, ідентифікаційний код 32355669, р/р 26005301220740 у філії відділення Промінвестбанку України м. Свердловська, МФО 304472 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112 грн. 93 коп.
6.Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили у разі подання заяви позивачем.
7.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
8.Постанову складено в повному обсязі і підписано 07.08.2006р.
Суддя О.В.Рябцева