ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2009 року справа № 2а-2163/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Шварговському Д.Д.,
за участю представника позивач – Ласійчука О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську;
до відповідача: приватного підприємства фірми «Спіка»;
про стягнення заборгованості в сумі - 169246,66грн.,-
встановив:
05.08.2009 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємства фірми «Спіка» про стягнення заборгованості в сумі - 169246,66грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач допустив заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з квітня 2009 року по липень 2009 року включно.
Прокурор в судове засідання не прибув, хоча про час, місце та дату судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час, місце та дату судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і належний до задоволення виходячи із наступних підстав:
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частина 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлює обов’язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов’язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.6 ст. 20 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.
Судом встановлено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з квітня 2009 року по липень 2009 року включно здійснювалась несвоєчасна сплата страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в результаті чого була допущена заборгованість в сумі 169246,66грн.
Доводи позивача про зобов’язання відповідача за страховими внесками у зазначеній сумі підтверджується задекларованими розрахунками відповідача за червень 2009року та рахунком боргу страхувальника за вищевказаний період, з якого вбачається динаміка здійснення нарахувань та сплат відповідача.
Стаття 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив. За таких обставин суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Наявність заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську підтверджується, розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2009року, іншими матеріалами справи.
На підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст. 158 -163, ст.167 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства фірми «Спіка» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованості в сумі – 169246 (сто шістдесят дев’ять тисяч двісті сорок шість) гривень 66коп.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис) Матуляк Я.П.
Постанова в повному обсязі складена 16.11.2009року.