Справа № 2- а – 92 / 2009

Категорія № 60

  ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

 23 липня 2009   року    Балаклавський    районний    суд    міста    Севастополя у складі:

головуючого  - судді Ліморенко І.І.,

при секретарі – Степанової Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні (в залі суду) в місті Севастополі адміністративну  справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду  України  у Балаклавському районі міста Севастополя, про поновлення  пропущеного строку  для звернення  до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги дітям війни,

  встановив:  

  Позивач звернувся до суду з  адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України  в Балаклавському районі міста  Севастополя, просить поновити пропущений строк для звернення до суду  за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та  зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду  України  у Балаклавському районі міста Севастополя  нарахувати на його користь недоплачену йому  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з  01 січня 2006 року по 31 грудня 2007  року в сумі 2733 грн. 30 коп.  Вимоги мотивовані тим, що про факт порушення  його прав  позивачу стало відомо  лише після висвітлення у пресі  рішення Конституційного суду України від  09.07.2007 року, згідно з яким, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет  на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції, так як  зупиняють дію ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до  якої позивач,  як дитина війни,  має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Просить позов задовольнити.  

Позивач в судовому засіданні 27.11.2008 р.  позові вимоги підтримала, в судове засідання призначене на 06.03.2009 р., 23.07.2009 р.  не з’явилася, повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.    

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.  

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.  

Відповідно до паспортних даних  громадянина  України ОСОБА_1  на  02 вересня 1945 року було менше 18 років. Згідно з пенсійним посвідченням позивач  є пенсіонером  та отримує пенсію за віком  у Балаклавському районі  міста Севастополя за місцем своєї  реєстрації.  

На підставі викладеного  та вимог ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року за № 2195-IV.  «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1  має статус «Дитини війни».  

Зазначеним Законом гарантується соціальна захищеність дітей війни шляхом надання пільг  і соціальної підтримки.  

Відповідно до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, позивач має право на підвищення пенсії у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком з часу дії зазначеного Закону.  

Але вказана щомісячна соціальна допомога не сплачувалась з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року, оскільки  ст.ст. 77, 110 Закону  України №  3235-ІV  від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та  п. 12 ст. 71 Закону  України №  489-V  від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».  

Позивач звернувся до адміністративного суду 28.08.2008 року.  

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.    

Позивач дізнався про порушення його права на отримання  щомісячної  державної соціальної допомоги ще у 2007 р., причин, які б мали істотне значення для поновлення пропущеного строку, позивачем до суду не надано.

На підставі викладеного суд не знаходить законних підстав для поновлення позивачу пропущеного  строку для звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом, тому суд вважає, що пропущений позивачем строк  не підлягає поновленню.  

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги про  зобов’язання нарахування Управлінням Пенсійного Фонду України в Балаклавському районі м. Севастополі на користь позивача, як дитини війни, недоплаченої соціальної допомоги  за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року  не підлягають задоволенню  

Відповідно до п. 2 ст.  94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони – суб’єкта владних повноважень,  суд присуджує  з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.  

Керуючись  п. 2 ст. 94, п. 2 ст. 99, ст. 160-163  КАС України, суд    

  постановив:  

 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду  України  у Балаклавському районі міста Севастополя, про поновлення  пропущеного строку  для звернення  до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної  державної соціальної допомоги дітям війни -   залишити без      задоволення.  

Постанову  може бути оскаржене до апеляційного адміністративного суду міста Севастополя шляхом подачи  заяви протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та  апеляційної скарги на протязі 20 днів з дня подачи заяви через Балаклавський районний суд міста Севастополя.

  Суддя: