УХВАЛА

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/1861/16

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

позивач за первісним позовом - фізична особа - підприємець Поломошнова Ольга Валентинівна,

відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

відповідач за зустрічним позовом - фізична особа - підприємець Поломошнова Ольга Валентинівна

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду

від 01.07.2016

у складі колегії суддів: Колядко Т.М. (головуючий), Ломовцева Н.В.,Чернота Л.Ф.

за позовом фізичної особи - підприємця Поломошнової Ольги Валентинівни

про стягнення 404 663, 65 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про визнання договору неукладеним

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 через Донецький апеляційний господарський суд Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі № 905/1861/16 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

30.01.2018 матеріали справи № 905/1861/16 Господарського суду Донецької області разом з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1861/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018.

Виходячи з положень підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, касаційні скарги, подані до 15.12.2017 та провадження за якими не порушено на момент набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, повинні відповідати вимогам процесуального закону, який діяв на момент звернення з такими касаційними скаргами.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України в редакції, чинній на момент звернення скаржника із касаційною скаргою, на заявника касаційної скарги було покладено обов'язок долучення до касаційної скарги доказів сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою), ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 встановлено законом у розмірі 1 600 грн.

Відтак, оскаржуючи до Вищого господарського суду України у грудні 2017 року ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.07.2016 у справі №905/1861/16 про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.06.2016, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення скаржника із касаційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду … Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Оскаржуючи в касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції від 01.07.2016 у справі №905/1861/16, скаржник не надав належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі, при цьому, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтовуючи його тяжким фінансовим станом підприємства.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, оскільки в порушення положень статей 33, 34 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище покращиться протягом розгляду касаційної скарги та скаржник буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за результатами розгляду касаційної скарги по суті.

З огляду на зазначене, Верховний Суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі №905/1861/16.

Отже, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" касаційна скарга не відповідає вимогам ГПК України в редакції до 15.12.2017 щодо її форми.

Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України в редакції з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі №905/1861/16 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

При цьому, при розгляді касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги суд касаційної інстанції повинен дослідити оригінал апеляційної скарги з додатками, які було повернено скаржнику апеляційним судом, оскільки зазначені документи пов'язані з предметом касаційного оскарження та містять фактичні дані, що дозволяють суду касаційної інстанції перевірити обставини дотримання скаржником вимог господарського процесуального законодавства щодо форми та змісту апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017, підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення, статтями 3, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі №905/1861/16.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі №905/1861/16 залишити без руху.

3. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" строк на усунення недоліків касаційної скарги до 13 квітня 2018 року.

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук