Ухвала

Іменем України

26 березня 2018 року

м. Київ

справа № 752/14930/17

провадження № 61-11166ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С.О., Кузнєцова В. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії та постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніка ВалеріяВолодимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду зі скаргою, в якій з урахуванням поданих 18 жовтня 2017 року уточнень, просила визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2017 року № 54143544, від 19 червня 2017 року № 54143097 та від 19 червня 2017 року № 54144813.

Скарга мотивована тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 березня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_8 перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою площею 0,0453 га в АДРЕСА_1, виділеною їй у користування на підставі рішення Голосіївського районного суду від 22 січня 2010 року у справі № 2-3275/09 відповідно до варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Київського НДІСЕ) від 22 серпня 2008 року № 3147, зокрема, не чинити їй перешкоди в установлені паркану між земельними ділянками співвласників; звільнити земельну ділянку, виділену ОСОБА_8 за рішенням суду, від свого майна та сміття. Зобов'язано ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за власний кошт відновити знищені межові знаки по винесенню земельної ділянки в натурі на місцевості. 17 травня 2017 року на примусове виконання рішення Голосіївським районним судом міста Києва було видано виконавчі листи. На вказані рішення нею подано касаційну скаргу та відкрито касаційне провадження, проте на початку червня нею було отримано лист від ОСОБА_8 з повідомленням про звернення до виконавчої служби для примусового виконання рішення у справі.

10 липня 2017 року з інформації в автоматизованій системі виконавчих проваджень вона дізналася про існування відкритих виконавчих проваджень, тому 11 липня 2017 року звернулася до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчих проваджень до перегляду рішення судом касаційної інстанції, однак увечері 14 липня 2017 року на паркані свого подвір'я побачила лист (оголошення) державного виконавця про проведення 27 липня 2017 року виконавчих дій, а в подальшому в поштовій скриньці виявила постанову старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніка В. В. про відкриття виконавчого провадження від 16 червня 2017 року № 54143544, яка не містила підпису державного виконавця. Вказана постанова не є належним доказом повідомлення її про відкриття виконавчого провадження, оскільки не містить підпису державного виконавця та не була вручена їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім того, при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження її представник виявив відсутність доказів про направлення їй інших постанов про відкриття провадження, а був наявний акт державного виконавця від 14 липня 2017 року про перевірку виконання рішення суду за участю понятих, адреси проживання, паспортних даних та номерів телефонів яких в акті не вказано, що свідчить про неналежність та недопустимість такого акта доказом перевірки.

Постанови про відкриття виконавчого провадження № 54143544, № 54144813, № 54143097 порушують її права та інтереси у виконавчому провадженні, оскільки окрім неналежного повідомлення про відкриття провадження, постанови мають неналежні зміст та оформлення.

Також заявник вказує на порушення строків розгляду її заяви від 11 липня 2017 року та відсутність станом на 19 липня 2017 року результату такого розгляду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження відповідають вимогам закону. Державним виконавцем правомірно відкрито виконавче провадження за заявою стягувача, який надав виконавчий документ на примусове виконання. При цьому враховано, що відомості про виконання рішення суду на вимогу державного виконавця надані не були.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування чи зміни немає. Судом правильно встановлені підстави відкриття виконавчого провадження, які є визначальними для вирішення питання про правомірність дій державного виконавця. Відсутність у виконавчому провадженні повідомлень про вручення їй постанови про відкриття виконавчого провадження, як і відсутність у направленій їй копії підпису державного виконавця свідчать про дії з приводу виконання виконавчого провадження або про бездіяльність державного виконавця, що не є предметом розгляду в даній справі, оскільки заявник просила визнати протиправними та скасувати самі постанови про відкриття виконавчого провадження, а не оскаржувала дії чи бездіяльність державного виконавця. Порушення строків розгляду заяви від 11 липня 2017 року та відсутність станом на 19 липня 2017 року результату такого розгляду не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

24 січня 2018 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги її скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом неправильно застосовано норми права щодо вимог про виконання судового рішення, оскільки предметом скарги є не невиконання судового рішення добровільно або у примусовому порядку, а - порушення правил та порядку відкриття, оформлення та повідомлення про відкриття виконавчих проваджень боржника, тобто судом при вирішенні скарги не зазначено норми права, що підлягають застосуванню до правовідносин щодо належності оформлення, відкриття та повідомлення боржника у виконавчих провадженнях. Судом не з'ясовані обставини, не надано оцінку доказам щодо неналежного оформлення та змісту постанов про відкриття вищевказаних виконавчих проваджень державним виконавцем, відсутні мотиви, з яких державний виконавець дійшов висновків про відкриття виконавчих проваджень. Не надано оцінку доказам щодо порушення державним виконавцем порядку та правил відкриття виконавчих проваджень, про початок примусового виконання рішення суду.

До касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року, яка обґрунтована тим, що копію повного тексту оскаржуваної ухвали апеляційного суду заявником отримано лише 04 січня 2018 року, на підтвердження чого додано копію заяви від 11 грудня 2017 про отримання зазначеної ухвали, з відміткою про її отримання 04 січня 2018 року.

Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року і додані до касаційної скарги матеріали, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, а саме отримання повного тексту оскаржуваної ухвали 04 січня 2018 року, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GУMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Частиною четвертою статті 394 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 на судові рішення у справі за її скаргою на дії та постанови державного виконавця не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року.

У відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії та постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бортніка ВалеріяВолодимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов