ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/2349/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду

(головуючий - Жеков В.І., судді: Богатир К.В., Лашин В.В.)

від 03.11.2017

у справі № 916/2349/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд"

до Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2017 у справі №916/2349/17 у задоволенні клопотання Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочення сплати судового збору відмовлено; зустрічну позовну заяву Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю повернуто без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погодившись із вказаною ухвалою, Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила відстрочити Виробничо-комерційній фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення; скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.10.2017 про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ТОВ "Біотрейд" про зобов'язання виконати умови договору, повернути вказану заяву на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 у справі №916/2349/17 відмовлено у задоволенні клопотання Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.10.2017 повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Виробничо-комерційною фірмою "Юна-Серві" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку і розмірі; до клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивованого тим, що на сьогодні товариство знаходиться у скрутному фінансовому стані, проте не додано будь-яких доказів на підтвердження наведеної обставини.

Не погоджуючись з ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 у справі №916/2349/17, Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу передати на розгляд Одеського апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував вимоги частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" та не задовольнив клопотання Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, чим позбавив підприємство доступу до правосуддя.

Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 у справі №916/2349/17. Прийнято до розгляду касаційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 у справі №916/2349/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" строк для подання відзиву на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги Виробничо-комерційна фірма "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги, до скарги додаються зокрема докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, і скаржником не заперечується, що ним не було додано до апеляційної скарги документів, що б підтверджували сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому судом апеляційної інстанції було відмовлено Виробничо-комерційній фірмі "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

При здійсненні правосуддя у господарських справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що суд ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції. Однак Суд наголошує, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження [запровадження сплати судового збору або зміна його розміру] було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом".

З врахуванням викладеного, оскільки скаржником не було наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованих підстав для відстрочення сплати судового збору; не подано доказів про неможливість сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі 1 600, 00 грн на момент звернення з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.10.2017 у справі № 916/2349/17 (довідки банківських установ про відкриті рахунки, наявність чи відсутність на них коштів тощо); а також не подано доказів, що такі кошти могли з'явитися протягом встановленого законом процесуального строку розгляду апеляційної скарги, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для відхилення заяви скаржника про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на те, що Виробничо-комерційною фірмою "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до апеляційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і судом апеляційної було обґрунтовано відмовлено в задоволенні її клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу товариству на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка була чинною на той час.

Відповідно до положення частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним застосування апеляційним судом положень пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент вирішення питання про прийняття чи повернення апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтею 97 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону № 2453-VІ від 07.07.2010 року, статтями 236, 238, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2447-VІІІ від 03.10.2017 року, Суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Юна-Сервіс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2017 у справі № 916/2349/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська