ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

  У Х В А Л А  

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  12 листопада 2009 року                                                                                        №4861/09/9104

  Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду  

 в складі: головуючого – Стародуба О.П.,  

суддів – Старунського Д.М., Каралюса В.М.,  

при секретарі судового засідання – Вітер І.П.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова про зобов’язання вчинити дії,-

  ВСТАНОВИЛА:  

 ОСОБА_1. в листопаді 2008 року звернувся до суду із адміністративним позовом про виплату передбаченого статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення пенсії як дитині війни за 2007 рік та січень-листопад 2008 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. позов задоволено частково в межах нарахування та виплати позивачу підвищення пенсії як дитині війни невиплаченого за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та недоплаченого за період з 22 травня по 30 листопада 2008 року в розмірі 1423,45 грн.

З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалось в порядку та розмірах, визначених Законами «Про Державний бюджет України» на відповідні роки та в межах передбачених ними видатків. Крім того, покликається на те, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни та за рахунок яких коштів слід здійснювати їх виплату.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Вимоги позивача щодо підвищення пенсії за 2007-2008 роки задоволено з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. – з часу ухвалення відповідних рішень Конституційним судом України про визнання неконституційними положень Законів України «Про Державний бюджет України» на 2007-2008 роки, якими було зупинено та зменшено розмір підвищення пенсії дітям війни у відповідні періоди.  

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.  

Мотиви та доводи, наведені у апеляційній скарзі, висновки суду не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванні та виплаті пенсій в Україні покладені саме на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, на 30% якої підвищується пенсія дітям війни, визначається відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет України» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, виключивши із резолютивної частини суму підвищення пенсії, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу, оскільки її розмір визначено відповідним законом.

 Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-

  УХВАЛИЛА:  

 Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. по справі №2а-8453/08 – без змін, виключивши з резолютивної частини суми підвищення пенсії, які підлягають нарахуванню та виплаті позивачу.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

  ГОЛОВУЮЧИЙ:     О.П. СТАРОДУБ  

  СУДДІ:                                                                                                    Д.М. СТАРУНСЬКИЙ  

                                                                                                                     В.М. КАРАЛЮС