Судове рішення #7036175

  ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

  У Х В А Л А  

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

 05 листопада 2009 року                                                                                        №3844/09/9104

 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду  

 в складі: головуючого – Стародуба О.П.,  

суддів – Шавеля Р.М., Пліша М.А.,  

 розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України,  управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-

  ВСТАНОВИЛА:  

 ОСОБА_1 в жовтні 2008 року звернулась до суду із адміністративним позовом про визнання дій відповідачів протиправними, зобов’язання нарахувати та виплатити їй недоплачену за період з липня по грудень 2007 року частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, передбаченої статтею 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням державну допомогу сім’ям з дітьми” (далі допомога).

 Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2008р. позов задоволено частково. Поновлено строк звернення до суду, визнано дії відповідача управління праці та соціального захисту населення протиправними та стягнуто в користь позивачки недоплачену частину допомоги за період з липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 1982,60 грн. В решті в задоволенні позову відмовлено.

 З таким рішенням суду відповідач управління праці та соціального захисту населення не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову суду першої інстанції скасувати і в задоволенні позову відмовити.

 Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених видатків, а тому підстави для її виплати у більшому розмірі відсутні.  

 Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

 З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір’ю малолітньої дитини 2005 року народження і як застрахована особа відповідно до статей 42-43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням державну допомогу сім’ям з дітьми” має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку в розмірі не меншому прожиткового мінімуму.

 Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.13), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.

 Визначаючи розмір прожиткового мінімуму суд першої інстанції за аналогією застосував положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакці до 01.01.2008р., якими передбачено розмір допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено на рівні: з 1 квітня – 463,00 грн., з 1 жовтня – 470,00 грн.

 З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.

 Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього обов’язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.

 За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

 Оскільки спірні суми невиплаченої допомоги позивачці нараховані не були і відповідно стягнуті не можуть бути, а тому другий абзац резолютивної частини слід уточнити щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити такі суми, а також зазначивши що такі виплати слід здійснити з 09.07.2007р.

 Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-

  УХВАЛИЛА:  

 Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.12.2008р. по справі №2а-5039/08 залишити без змін, уточнивши другий абзац резолютивної частини щодо зобов’язання управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 недоплачену за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років, передбаченого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з врахуванням уже здійснених виплат.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

  ГОЛОВУЮЧИЙ:     О.П. СТАРОДУБ  

  СУДДІ:                                                                                                             Р.М. ШАВЕЛЬ  

                                                                                                                             М.А. ПЛІШ  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація