ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2009 року Справа № 2а-5807/09/2370
09 год. 15 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Кульчицького С.О.,
при секретарі – Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача – Левенець А.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Черкаси звернулась до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 2181 грн. 05 коп., посилаючись на наявність у відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення вимог Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999р. №746/99 (далі-Указ Президента України) не сплачував єдиного податку в установленому законодавством порядку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2181 грн. 05 коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу разом з інформацією про його процесуальні права і обов’язки.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець Барською районною державною адміністрацією Вінницької області 09.09.2002 року за № 2 147 017 0000 002004. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 01.04.2008 року № 1042/29-039Ф відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 09.09.2002 року за № 4750.
На підставі заяви ОСОБА_2 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідачу було видано свідоцтво серія Е № 645185, згідно якого він є платником єдиного податку з 15.09.2008 року.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (№727/98) від 03.07.1998 р. (надалі за текстом – «Указ»), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку
Пунктом другим Указу визначено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно з даними заяви відповідача про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 15.12.2008 року відповідач обрав в якості виду підприємницької діяльності роздрібну торгівлю та ремонт побутових електричних товарів.
Рішенням Черкаської міської ради від 13.12.2007 року № 4-134 затверджено розміри ставок та перелік окремих видів підприємницької діяльності, що здійснюються на умовах сплати єдиного податку.
Згідно цього рішення фізичні особи-підприємці за роздрібну торгівлю, ремонт побутових товарів та предметів особистого вжитку сплачують єдиний податок в розмірі 200 грн. щомісяця.
За даними облікової картки платника податків станом на 25.11.2009 року недоїмка відповідача по сплаті єдиного податку з урахуванням часткової сплати складає 2181 грн. 05 коп. (2400 грн. (щомісячні нарахування з січня 2009 року за 12 місяців) – 218 грн. 95 коп. (сума переплати).
В зв’язку з несплатою у встановлені строки зазначеного податкового боргу відповідачем, в державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава від 16.04.2009 року за № 8649403 .
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України, передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до пункту п’ятого Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII однією з функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Виходячи із зазначених норм, суд приходить до висновку, що сплата єдиного податку не пов’язана з отриманням доходу, отже єдиний податок відповідачем повинен сплачуватись.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов’язання відповідача в сумі 2181 грн. 05 коп. не було сплачене у встановлені строки, таке зобов’язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив єдиний податок, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (18015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код 34503595) податковий борг з єдиного податку в сумі 2181 (дві тисячі сто вісімдесят одна) грн. 05 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький