ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2009 року Справа № 2а-5669/09/2370
09 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гаращенка В.В.,
при секретарі – Бондар Т.П.,
за участю:
прокурора: Синенької О.Ю.
представника позивача: Гриценка О.М. – за довіреністю;
відповідача: ОСОБА_2 – особисто;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Монастирищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі Монастирищенського районного центру зайнятості населення до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Монастирищенського району Черкаської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Монастирищенського районного центру зайнятості населення з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 4783 грн. 43 коп., виплачених як допомога по безробіттю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів прокуратурою Монастирищенського району проведено перевірку додержання вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення».
Перевіркою встановлено, що відповідач 09.06.2008 року звернулася до Монастирищенського районного центру зайнятості населення із заявою щодо надання статусу безробітного до вирішення питання її працевлаштування. В зв’язку з відсутністю підходящої роботи 09.06.2008 року відповідачу надано статус безробітного, відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
В той же час, перевіркою встановлено, що в день надання відповідачу статусу безробітного, вона була зареєстрована, як суб’єкт підприємницької діяльності. В період перебування на обліку в Монастирищенському районному центру зайнятості населення з 09.06.2008 року по 02.04.2009 року відповідачу виплачено 4783 грн. 43 коп.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили задовольнити позов.
Відповідач в заперечені на позов та в судовому засіданні позов не визнала, з тих підстав, що під час перебування на обліку в Монастирищенському центрі зайнятості населення вона не займалась підприємницькою діяльністю, ніякої звітності до державної податкової служби не надавала і не відносилась до категорії громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, вважала, що процедуру зняття з реєстраційного обліку як фізична особа-підприємець виконала повністю.
Вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно пп. «б» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-ХІІ від 01.03.1991 року, до зайнятого населення і відповідно такого, що не можуть бути визнані безробітними, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» закріплено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до п. 3 цієї статті Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Крім того, відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Відповідач звернулася до Монастирищенського районного центру зайнятості населення в пошуках роботи та згідно наказу № НТ080609 від 09.06.2008 року їй надано статус безробітного та призначено виплату допомоги. В заяві про надання статусу безробітного відповідач зазначила, що не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.
Згідно наказу № НТ090402 від 02.04.2009 року відповідачку знято з обліку в зв’язку із працевлаштуванням.
При проведенні взаємозвірки з базою даних державного реєстратора виявлено, що відповідач зареєстрована, як суб’єкт підприємницької діяльності з 1999 року, що підтверджується повідомленням державного реєстратора Монастирищенської районною державною адміністрацією Черкаської області від 25.09.2009 року.
В період перебування на обліку в Монастирищенському районному центрі зайнятості населення з 09.06.2008 року по 02.04.2009 року відповідачу виплачено 4783 грн. 43 коп.
На підставі п. 2 та п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стосовно відповідача виданий наказ № 2361/79 від 20.10.2009 року по центру зайнятості про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 4783 грн. 43 коп.
Відповідач зазначений наказ не оскаржила та до цього часу кошти не повернула.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
На твердження відповідача в частині того, що вона підприємницькою діяльністю не займається з 2000 року, доходу не отримує і вважала, що нею припинено підприємницьку діяльність, суд зазначає, що відповідно до норми ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. З повідомлення державного реєстратора Монастирищенської районної державної адміністрації Черкаської області від 25.09.2009 року, підтверджує існування факту знаходження відповідача в переліку зареєстрованих фізичних осіб-підприємців з 13.12.1999 року і по даний час.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідачки 4783 грн. 43 коп. виплачених як допомога по безробіттю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 89, 94, 159 – 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Монастирищенського районного центру зайнятості населення, (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Жовтнева, 12а, код ЄДРПОУ 21368454) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 4783 (чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 43 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 грудня 2009 року.
Суддя В.В. Гаращенко