УКРАЇНА
Справа № 2-1338
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2009 р. Первомайський міський суд Луганської області
в складі : головуючого судді Пащенко Л.В.
при секретарі Кашпоровій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди квартири та відшкодування моральної шкоди, -
В с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності він є власником квартири АДРЕСА_1. З 05 жовтня 2006 року по 25 травня 2007 року на підставі договору оренди в зазначеній квартирі проживала відповідачка ОСОБА_2
За період оренди належного йому житла відповідачка ОСОБА_2 допустила заборгованість за комунальні послуги. Його претензії щодо заборгованості відповідачка визнавала і не заперечувала проти цього факту, а також проти розміру заборгованості. Однак, не повернула гроші, посилаючись на фінансові труднощі, та написала йому розписку про зобов»язання повернути борг.
Відповідно до ст.1053 ЦК України за домовленістю сторін борг, що виник з договорів, може бути замінений позиковим зобов»язанням. Розписка, складена 03.08.2007 р., відповідає вимогам ст.1047 ЦК України.
Таким чином, відповідачка винна йому 2300 грн., відповідно до розписки зобов»язана повернути гроші до 03.08.2008 р., тобто протягом року з дати її написання.
На його неодноразові вимоги виконати зобов»язання відповідачка просила відстрочити виконання, а останнім часом взагалі почала уникати розмов з ним.
Таким чином, відповідачка порушує вимоги ст.1049 ЦК України щодо обов»язку повернути позику.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Оскільки договором не встановлена сума процентів, то вона визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
Окрім того, відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦПК України, тобто суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних.
Порушенням зобов»язання повернення грошей за договором позики відповідачка заподіяла йому моральну шкоду. Заборгованість за комунальні послуги, яку допустила відповідачка, він був змушений заплатити за власні кошти. 2300 грн., при отриманні ним мінімальної заробітної плати, є дуже великою сумою, яку він був змушений позичити, а потім повертати. Такі витрати потягли за собою порушення його укладу життя, призвели до нервового напруження та розладів здоров»я. Заподіяну йому моральну шкоду він оцінює в мінімальному розмірі в сумі 2000 грн.
Просить стягнути з відповідачки на його користь суму позики в розмірі 2300 грн., проценти за договором позики з 03.08.2007 р. по день ухвалення рішення суду, суму за порушення грошового зобов»язання, починаючи з 03.08.2008 р. по день ухвалення рішення суду, моральну шкоду в сумі 2000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та пояснила, що з 05.10.2006 року вона з дочкою мешкала в квартирі позивача близько двох місяців. Потім вона виїхала, а з донькою почала жити її подруга. ОСОБА_1 дійсно неодноразово вимагав у неї повернення боргу за квартплату, міжміські переговори, електроенергію та за зіпсовану тканину. Нею борг було сплачено, на яку саме суму точно сказати не може.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
В суді встановлено:
Квартира за адресою: АДРЕСА_1, на праві приватної власності належить ОСОБА_1.
Відповідно до договору оренди від 05 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка згодом уклала шлюб та змінила прізвище на “ОСОБА_3”, позивач з 05.10.2006 року по 05.11.2007 року передав відповідачці в оренду свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 Сума орендної платні склала 350 грн. Відповідно до умов договору за рахунок орендодавця сплачуються комунальні послуги, а електроенергія, газ, холодна та гаряча вода при наявності лічильника, абонплату за телефон, телефоні міжміські переговори, додаткові послуги КГТС та КТТС сплачуються за рахунок орендатора.
За період з листопада 2006 року по квітень 2007 року сума боргу по абонплаті, за міжміські розмови, радіоточку, пейдж склала 1979,71 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу Донецької філії ВАТ “Укртелеком” Центру зв”язку №1.
Сума боргу підтверджується відповідно до розписки ОСОБА_2, в якій вона визнає перед ОСОБА_1 борг за міжміські переговори в сумі 1929 грн., по квартплаті в сумі 300 грн., за електроенергію в сумі 39 грн., за тканину в сумі 32 грн., а всього на суму 2300 грн.(а.с.4).
Таким чином, в суді доведено, що у ОСОБА_3 виник борг перед ОСОБА_1 в результаті оренди квартири позивача та невиконання нею договірних обов”язків, передбачених договором оренди квартири від 05.10.2006 року.
Відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Однак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідно до листа заступника начальника Українського державного підприємства поштового зв”язку “Укрпошта” Луганської дирекції Центру поштового зв”язку №5 м. Первомайська від ОСОБА_2 на ім”я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1, приймалися перекази :№1482 від 26.11.2007 р. на суму 400 грн., №1836 від 29.12.2007 року на суму 800 грн. Таким чином, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає несплачена сума боргу в розмірі 1100 грн.
Крім того, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки відшкодування такої шкоди не передбачено договором оренди, укладеним між сторонами, та не доведено в судовому засіданні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на {ористь ОСОБА_1 заборгованість за договоро оренди {вартири в суі 1100 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
З повним рішенням суду особи, які брали участь у справі, зможуть ознайомитися 11.11.2009 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня виготовлення рішення в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.В.Пащенко