АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-8468/2006 Головуючий 1 інстанції Бондарьова Г.М.
Категорія 19/21 Доповідач Петренко І.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року
Колегія судців судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Болтунової Л.М., Лаченкової О.В.
при секретарі Сидоренко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Першотравенську на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань України в м. Першотравенську про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом і просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 75000 грн. в рахунок моральної шкоди. В обгрунтування позову він вказував на те, що тривалий час працював на шахті „Ювілейна", у важких підземних умовах. За час роботи він отримав професійні захворювання - двосторонній плече-лопатковий періартроз, періартроз колінних суглобів згідно акту розслідування від 30 липня 2003 року.
Висновком первинної МСЕК від 20 жовтня 2003 року йому встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності по 01 вересня, за висновком повторної МСЕК від 12 жовтня 2004 року залишено 25% стійкої втрати профпрацездатності по 01 вересня 2006 року, за висновком МСЕК від 24 жовтня 2006 року залишено 25% стійкої втрати профпрацездатності по 01 вересня 2007 року.
Позивач є особою застрахованою відповідно до закону України „Про загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до вимог ст.. 21, 28 якого відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, спричинену професійним захворюванням, в тому числі і виплатити страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому у розмірі, передбаченому ст.ст. 34 п. З того ж закону.
Позивач вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди наявний, оскільки він частково на 25% втратив професійну працездатність в працездатному віці, в нього пошкоджені суглоби та хребет, що спричиняє йому фізичні та моральні страждання, він відчуває незручності в повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі та моральні страждання, відчувати себе неповноцінною людиною як вдома так і перед сторонніми людьми.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що з 01 січня 2006 року вступив в дію Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", а саме відповідно до п. 27 ст. 77 зупинена дія ст.ст.1,5,6,13,21, ч.З ст. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог та наданих сторонами доказів, колегія суддів вважає можливим задовольнити апеляційну скаргу частково, а рішення суду змінити, знизивши суму стягнутих з відповідача на користь позивача сум.
Так, встановлено, що позивач тривалий час працював на шахті „Ювілейна", у важких підземних умовах та за час роботи він отримав професійні захворювання. Висновком первинної МСЕК від 20 жовтня 2003 року йому встановлено 25% стійкої втрати професійної працездатності по 01 вересня, за висновком повторної МСЕК від 12 жовтня 2004 року залишено 25% стійкої втрати профпрацездатності по 01 вересня 2006 року, за висновком МСЕК від 24 жовтня 2006 року залишено 25% стійкої втрати профпрацездатності по 01 вересня 2007 року.
В наслідок отриманих професійних захворювань позивач змушений прикладати додаткові зусилля для впорядкування свого життя, постійно проходити курс лікування, зазнавати фізичну біль.
При викладених обставинах суд обґрунтовано та згідно до вимог ст.ст. 21, 28 закону України „Про загальнообов"язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" стягнув з відповідача суми на відшкодування моральної шкоди.
Але розмір моральної шкоди суд визначив без врахування характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач. Тому колегія суддів вважає можливим виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також розміру встановленої МСЕК втрати професійної придатності позивача встановити розмір суми, яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 3500 грн.
Доводи наведені в апеляційній скарзі про введення мораторію на виплату моральної шкоди в законодавстві щодо державного бюджету стосуються порядку виконання стягнень та виплат.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити та постановити нове рішення про стягнення вище вказаних сум.
Керуючись ст.ст. 303,307,309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську - задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2006 року змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3500 грн. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді