ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1476/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Д'яков В.І. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить: визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, з травня 2017 року у зв'язку з підвищенням посадового окладу та надбавок працюючій посадовій особі державної служби відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на службі в органах державної служби, на підставі довідки Департаменту соціального захисту населення Чернігівської ОДА № 07-22-1242 від 06.02.2018; зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, у редакції, що визначала розмір пенсії у відсотках на момент призначення пенсії (90%), з 2000 року із суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплачується з 2000 року працюючій посадовій особі державної служби відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, згідно довідки Департаменту соціального захисту населення Чернігівської ОДА № 07-22-1242 від 06.02.2018., що становить: посадовий оклад 6000,00 грн., надбавка за інтенсивність праці 3000, 00 грн. з моменту звернення, а саме 01.03.2018 ранг 500,00 грн., надбавка за вислугу років 3000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У ч. 4 ст. 161 КАС України зазначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З позовної заяви вбачається, що позивач зазначає, що відповідач повинен зробити перерахунок їй пенсії на підставі довідки Департаменту соціального захисту населення Чернігівської ОДА № 07-22-1242 від 06.02.2018 та посилається на неї як на доказ, але ні оригіналу ні належним чином засвідченої копії вказаної довідки до матеріалів позовної заяви не додає.

У статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 94 КАС України).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2 ст. 94 КАС України).

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС України).

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС України).

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.94 КАС України).

Крім того, в силу вимог частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюються 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При подачі позовної заяви ОСОБА_1 не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Разом з тим, в позовній заяві вбачається вимога про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до винесення рішення по справі враховуючи тяжкий матеріальний стан.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. При цьому, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, у позивача відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору на підставі вказаної норми.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Проте, позивачем, на підтвердження позиції про відсутність коштів на сплату судового збору будь-яких доказів не надано.

Таким чином, підстав для задоволення вимоги ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі не вбачається.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру.

Як встановлено статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюються 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено на 2018 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1762 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити 704,80 грн. судового збору (Реквізити для сплати: рахунок 31216206784002, отримувач - УК у м. Чернігові /м. Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ - 38054398, банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО - 853592).

Частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи, що позивач не належить до числа осіб, які звільнені від сплати судового збору та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказу сплати судового збору в розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суд приходить до висновку про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно зі статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку з дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліків шляхом подання до суду для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 704,80 грн, а також оригіналу або належним чином засвідченої копії довідки Департаменту соціального захисту населення Чернігівської ОДА № 07-22-1242 від 06.02.2018.

На підставі наведеного та керуючись статтями 159, 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно пункту 1 частини 4 до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 256 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Д'яков