Справа № 2-1944
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02 грудня 2009 р.
Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.
при секретарі Бегені Ж.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лутоніної Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом: ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровсмької області, про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соц. страхування...) про стягнення 125000 грн. за спричинену моральну шкоду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те , що з ІНФОРМАЦІЯ_1 р. він працював підземним прохідником на шахті «Жовтнева» - Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ВАТ «КЗРК»).
Рішенням лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 27.12.2001р., йому було встановлено професійне захворювання за діагнозом : вібраційна хвороба І-ІІ ст. з церебрально-переферичним антіодистонічним синдромом, вегетативно-сенсорної полінейропатії та наружним епідекульозом плечей з вираженим больовим синдромом.
За висновком профпатологічної МСЕК в 2002 р. йому первинно було встановлено 35% втрати професіональної працездатності. При наступних переоглядах відсоток втрати працездатності залишався в розмірі 35%.
24.02.2009 р. при повторному переогляді, йому було встановлено 35% втрати професіональної працездатності та визнано інвалідом 3 групи безстроково. З вини підприємства він втратив здоров’я, працездатність , відчуває фізичний біль, моральні страждання та переживання, наявність яких полягає в наступному : при зміні погоди постійно турбує біль у м’язах рук; виникають періодичні приступи оніміння усієї правої руки; біль в колінних суглобах; біль в лівій частині грудної клітини ; оніміння рук та ніг; обмеження рухів в ліктьових суглобах; відчуття оніміння підошовних поверхонь стоп та 3-5 пальців лівої стопи; через постійний біль, пов'язаний з моїм захворюванням, виникає головний біль; після незначної праці чи фізичного навантаження, він дуже втомлюється, для відновлення своїх сил позивачеві необхідно багато часу. Через все вищевикладене він не може вечорами довго заснути, виникає загальна втома та слабкість. Все це спричиняє йому моральні страждання та переживання, викликані пошкодженням здоров'я. Щоб хоч частково вгамувати біль він змушений постійно приймати ліки, а це відображається на здоров’ї, значний відсоток якого вже й так втрачено працюючи тривалий час на підприємстві.
Раніше він був підтримкою та опорою для своєї сім'ї, а тепер сам потребує допомоги, як фізичної, так і моральної. Через свою хворобу він не може допомагати фінансово своїй сім'ї як раніше. Це є причиною значного погіршення стосунків у сім'ї.
Також, із-за наслідків професійного захворювання він вже не може виконувати в повному обсязі свою звичайну роботу вдома.
Він просить стягнути компенсацію за причинену моральну шкоду в сумі 125000 гривень. Вказана сума якимось чином зможе компенсувати його страждання та переживання, дасть можливість пройти хороший курс лікування, що в свою чергу покращить його здоров’я та моральний стан.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2. не був присутній.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав повністю, при цьому послався на обставини, вказані в позовній заяві, просить при винесені рішення врахувати – що з вини підприємства позивачу заподіяна шкода здоров’ю, яка призвела до професійної втрати працездатності - настання 3 групи інвалідності , 35 відсотків втрати працездатності безстроково, постійно лікується.
Також пояснив, що позивач знав про шкідливі умови праці, проте не знав і не повинен був знати про перевищення гранично-допустимих концентрацій шкідливих факторів, саме через допущення яких він захворів та переносить моральні та фізичні страждання через отримане профзахворювання.
Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.
Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ». Законом України № 717 – V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров’я позивача, наслідки, визвані захворюванням, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду, спричинену професійним захворюванням.
Із трудової книжки встановлено, що позивач з ІНФОРМАЦІЯ_1 р. працював підземним прохідником на шахті «Жовтнева» - Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ВАТ «КЗРК»). ( а.с.6-10).
Рішенням лікувально - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 27.12.2001 р., позивачеві встановлено професійне захворювання за діагнозом : вібраційна хвороба І-ІІ ст. з церебрально-переферичним антіодистонічним синдромом, вегетативно-сенсорної полінейропатії та наружним епідекульозом плечей з вираженим больовим синдромом.
Згідно Акту розслідування професійного захворювання позивача від 01.02.2002 р., комісією у складі представників : шахти « Жовтнева » ВАТ « КЗРК », Фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань, Жовтневої районної санітарно - епідеміологічною станцією м. Кривого Рогу було проведено розслідування професійного захворювання позивача та встановлено (п. 15 акту ) : причиною захворювання є тривала робота в умовах підвищеного рівня вібрації, шуму. Також комісією пунктом 17 Акту… встановлено, що винними в моєму профзахворюванні є керівництво підприємства. Вина підприємства заключається в тому, що згідно діючого законодавства, а саме Закону України «Про охорону праці», ст.153 КЗпП України, підприємство було зобов’язане створити безпечні та нешкідливі умови праці, але цього не зробило, тим самим допустило порушення норм законодавства та заподіяння шкоди моєму здоров’ю. ( а.с.11).
Згідно санітарно-гігієнічної характеристики умов праці складеною Жовтневою районною СЕС 30.07.2001р., на робочому місці було виявлено перевищення гранично допустимих норм праці, а саме: рівень вібрації до 120 дБ при ГДР до 112 дБ; рівень шуму до 114 дБА при ГДР до 80 дБА; концентрація в повітрі робочої зони аерозолів пилу з вмістом кремнію діоксину кристалічного до 7,7 мг/м3 при ГДК до 2,0 мг/м3; статистичне навантаження до 100 000 кг/с при ГДН до 70000 кг/с; маса піднімання та переміщення вантажів при чередуванні з іншою роботою 35 кг при нормі до 30 кг; вологість повітря 94% при нормі 80-30%. ( а.с.12).
За висновком профпатологічної МСЕК в 2002 р. позивачеві первинно було встановлено 35% втрати професіональної працездатності. При наступних переоглядах відсоток втрати працездатності залишався в розмірі 35%. 24.02.2009 р. при повторному переогляді, йому було встановлено 35% втрати професіональної працездатності та визнано інвалідом 3 групи безстроково. ( а.с. 13,14,41-47).
Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі від 25.04.2002 р. НОМЕР_1 йому призначені одноразова допомога в розмірі 6400 грн. і щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 418 грн. 93 коп. на місяць . ( а.с. 31-32).
Як вбачається із виписних епікризів, ОСОБА_2. неодноразово перебував на лікуванні в медичних закладах, неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у т/в клініки науково дослідного інституту промислової медицини (НДІПМ) ( а.с.15-31).
З документів медичних установ, наявних в матеріалах справи, встановлено, що позивач повинен спостерігатися у лікарів за місцем проживання, уникати физичних нагрузок, переохолодженя. Він потребує періодичного амбулаторного і стаціонарного лікування, оздоровлення в профілакторії і санаторно-курортному лікуванні. В даний час позивач перебуває на обліку у лікаря невропатолога.
Як видно з пояснення в суді представника позивача, ОСОБА_2. втратив душевний спокій, у нього змінився характер, він став недовірливою, запальною, дратівливою, замкнутою людиною. Обмежилося спілкування з друзями, знайомими. Йому по стані здоров'я важко, нічого радості не доставляє, тому що постійні болі спокою не дають. Ц і обставини є наслідками професійного захворювання і викликають у позивача душевні страждання і переживання, почуття приниженості, неповноцінності
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2002 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу. Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.
Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».
Зважаючи на те, що позивачеві було встановлено 35 % втрати професійної працездатності безстроково, встановленно 3 групу інвалідності, зважаючи на стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, настання інвалідності суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 22000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_2., а в останній частині позову позивачеві слід відмовити.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.
Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 22000 грн.
В останній частині позову – відмовити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 50 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Інші судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя: Н.М.Грищенко