2-A-8/2007 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 лютого 2007 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого-судді БОБРОВСЬКОГО ЇМ.

при секретарі                  АНДРІЄВИЧЛ.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області та Управління державного казначейства в Миколаївській області про визнання неправомірною та незаконною відмови в виплаті грошової допомоги за вислугу років

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Миколаївської області про визнання неправомірною та незаконною відмови в виплаті грошової допомоги за вислугу років. В подальшому до участі по справі в якості другого відповідача було притягнуто Управління державного казначейства в Миколаївській області. В позові ОСОБА_1 зазначав, що з 1 вересня 1993 року працював в ІНФОРМАЦІЯ_1. 21 листопада 2006 року його було звільнено з органів прокуратури за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. При звільненні йому відмовили в виплаті матеріальної допомоги, передбаченої ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» Просить суд визнати незаконною відмову прокуратури Миколаївської області в виплаті грошової допомоги та забов*язати відповідача виплатити грошову допомогу передбачену ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Крім того позивач зазначив, що незаконна відмова в виплаті грошової допомоги спричинила йому моральні страждання, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 тисяч гривень.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. Пояснив, що 1 лютого 1990 року був звільнений з МВС України за станом здоров*я. В лютому 1991 року йому було призначено пенсію за вислугу років. З 1 вересня 1993 року призначений на посаду ІНФОРМАЦІЯ_2. У 2003 році переоформив пенсію згідно до Закону «Про прокуратуру». Грошової допомоги не отримував. Продовжував працювати в прокуратурі. 15 листопада 2006 року написав рапорт про звільнення за станом здоров*я. У відділі кадрів відповідача пояснили, що за такими підставами звільнити не можуть і тому 20 листопада 2006 року він подав новий рапорт про звільнення за власним бажанням. Одночасно подав рапорт прокурору Миколаївської області про виплату одноразової матеріальної допомоги. Але на це отримав відповідь, що не має право на таку допомогу оскільки отримував її при звільненні з МВС. Просить задовольнити позов, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, в зв*язку з тим, що незаконна відмова спричинила йому моральні страждання.

Представник відповідача, прокуратури Миколаївської області, проти позову заперечує. Пояснила, що позивач не має права на отримання грошової допомоги, оскільки його звільнено не в зв*язку з виходом на пенсію, а за власним бажанням. На пенсії за вислугу років позивач перебуває з 1 листопада 2003 року. Проти вимог про відшкодування моральної шкоди також заперечує, оскільки незаконних дій відносно позивача прокуратурою не вчинялось.

Від другого відповідача надійшла заява про розгляд справи в його відсутності. В заяві відповідач позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, а також виключити державне казначейство з числа відповідачів.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивач працював в прокуратурі Миколаївської області з 1 вересня 1993 рокуІНФОРМАЦІЯ_2. 6 грудня 2001 року призначенийІНФОРМАЦІЯ_3. 21 листопада 2006 року звільнений з посади заступника прокурора м. Южноукраїнська та з органів прокуратури області за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України. Згідно до представленої копії посвідчення ОСОБА_1 знаходиться на пенсії за вислугу років по Закону «Про прокуратуру» з 1 листопада 2003 року довічно. Як пояснив позивач, при оформлені пенсії, грошової допомоги передбаченої ч. 15 ст.

50-1 Закону України «Про прокуратуру» він не отримував. Цю обставину не заперечувала і представник відповідача.

Згідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» «Прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури».

Таким чином, законодавець пов*язує виплату грошової допомоги з роботою прокурором чи слідчим та виходом на пенсію за вислугою років чи по інвалідності. Позивач, згідно до п. 6) ст. 32 КПК України, працював ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1 вересня 1993 року по 21 листопада 2006 року. Пенсія за вислугу років йому була призначена, по Закону України «Про прокуратуру», з 1 листопада 2003 року. Таким чином, на думку суду, обидві умови необхідні для виплати грошової допомоги, позивач виконав. За таких обставин формулювання звільнення за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, не може бути підставою для відмови в виплаті грошової допомоги.

Все викладене свідчить про те, що позов в частині визнання неправомірною та незаконною відмови в виплаті грошової допомоги за вислугу років підлягає задоволенню. Крім того слід зазначити, що грошова допомога має бути виплачена виходячи з розміру місячного заробітку позивача на день звільнення, в зв*язку з тим, що фактично на пенсію позивач виходить з 21 листопада 2006 року, тобто з дня звільнення.

Згідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пояснення позивача про те, що відмова в виплаті грошової допомоги завдала йому моральної шкоди, в суді доведена. Стан здоров*я позивача підтверджено медичними довідками. Вина відповідача в завдані моральної шкоди в суді встановлена. Визначаючи розмір моральної шкоди яку було завдано позивачу, суд виходить з загального стажу його роботи в правоохоронних органах, морального стану на день розгляду справи, матеріального становища, стану здоров*я і визначає її в 3000 гривень.

Керуючись ст.ст. 159, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області та Управління державного казначейства в Миколаївській області про визнання неправомірною та незаконною відмови в виплаті грошової допомоги за вислугу років задовольнити частково.

Забов*язати прокуратуру Миколаївської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі місячного заробітку за кожен повний рік роботи прокурором.

Стягнути з прокуратури Миколаївської області на користь ОСОБА_1 3 тисячі гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської області протягом 10 днів з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:   І.Н. Бобровській